До євреїв 12:29
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо наш Бог — то „палю́чий огонь“!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Greek, "For even": "for also"; introducing an additional solemn incentive to diligence. Quoted from Deu 4:24. our God--in whom we hope, is also to be feared. He is love (Jo1 4:8, Jo1 4:16); yet there is another side of His character; God has wrath against sin (Heb 10:27, Heb 10:31). Next: Hebrews Chapter 13
Відкрити джерело ↗The apostle, in this chapter, applies what he has collected in the chapter foregoing, and makes use of it as a great motive to patience and perseverance in the Christian faith and state, pressing home the argument, I. From a greater example than he had yet mentioned, and that is Christ himself (Heb 12:1-3). II. From the gentle and gracious nature of the afflictions they endured in their Christian course (Heb 12:4-17). III. From the communion and conformity between the state of the gospel-church on earth and the triumphant church in heaven (Heb 12:18 to the end).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо Господь, Бог твій, — Він палю́чий огонь, Бог за́здрісний.
І пізнаєш сьогодні, що Господь, Бог твій, Він Той, що переходить перед тобою, як огонь поїдаючий, — Він вигубить їх і Він пони́жуватиме їх перед тобою. І ти виженеш їх і вигубиш їх незаба́ром, як Господь говорив був тобі.
„в огні полум'я́ному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає“ Єва́нгелії Господа нашого Ісуса.
Бо ось при́йде Господь у в огні, а Його колесни́ці — мов буря, щоб відплати́ти жаром гніву Свого́, а погро́зи Свої — полум'я́ним огнем!
а страшливе якесь сподіва́ння су́ду та гнів палю́чий, що має пожерти противників.
А вид Господньої слави — як огонь, що пожирає на верхі́в'ї гори, на оча́х Ізраїлевих синів.
Я бачив, аж ось поставили престоли, і всівся Стари́й днями. Одежа Його — біла, як сніг, а воло́сся голови Його — немов чиста во́вна, а престол Його — огняне по́лум'я, коле́са Його — палахкотю́чий огонь.
Пам'ятає Він Якову милість Свою, й Свою вірність для дому Ізра́їля. Бачать всі кі́нці землі те спасі́ння, що чинить наш Бог.
І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдеся́т чоловіка, що прино́сили кадило!
Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Свого загла́дь беззако́ння мої!