До Тита 3:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо колись були й ми нерозсудні, неслухня́ні, зве́дені, служили різним пожадли́востям та розкошам, жили в злобі та в за́здрощах, бридки́ми були, нена́виділи один о́дного.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For--Our own past sins should lead us to be lenient towards those of others. "Despise none, for such wast thou also." As the penitent thief said to his fellow thief, "Dost thou not fear God . . . seeing that thou art in the same condemnation." we--Christians. were--Contrast Tit 3:4, "But when," that is, now: a favorite contrast in Paul's writing, that between our past state by nature, and our present state of deliverance from it by grace. As God treated us, we ought to treat our neighbor. sometimes--once. foolish--wanting right reason in our course of living. Irrational. The exact picture of human life without grace. Grace is the sole remedy for foolishness. disobedient--to God. deceived--led astray. The same Greek, "out of the way" (Heb 5:2). serving--Greek, "in bondage to," serving as slaves." divers--The cloyed appetite craves constant variety. pleasures--of the flesh. malice--malignity. hateful . . . hating--correlatives. Provoking the hatred of others by their detestable character and conduct, and in turn hating them.
Відкрити джерело ↗The apostle here directs Titus about the faithful discharge of his own office generally (Tit 2:1), and particularly as to several sorts of persons (Tit 2:2-10) and gives the grounds of these and of other following directions (Tit 2:11-14), with a summary direction in the close (Tit 2:15).
Відкрити джерело ↗3:3 Humility (3:2) is fitting, considering our state when God’s kindness and love came to us (3:4; see Eph 2:1-4; 5:8; Col 3:7; 1 Pet 4:3).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І вас, що були́ колись відчужені й вороги думкою в злих учинках,
Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
І ви поміж ними ходили колись, як жили поміж ними.
А тепер, звільни́вшися від гріха й ставши рабами Богові, маєте плід ваш на освячення, а кінець — життя вічне.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливо́стей вашого неві́дання,
Покиньте глупо́ту — і будете жити, і ходіте дорогою розуму!“
Я ж боюся, щоб, прийшовши, не знайшов вас такими, якими не хо́чу, і щоб мене не знайшли ви таким, якого не хочете, — хай не будуть між вами суперечка, заздрість, гніви, обмани, сва́ри, на́шепти, пихи́, безладдя,
Він же промовив: „Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто при́йдуть в Ім'я́ Моє, кажучи: „Це Я“, і „Час набли́зився“. Та за ними не йдіть!
бо вони, як трава, будуть скоро поко́шені, і мов та зелена били́на — пов'я́нуть!
А той відповів і сказав: „Готовий, панотче“, — і не пішов.