До Тита 2:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
слово здорове, неосу́дливе, щоб противник був засоромлений, не мавши нічого лихого казати про нас.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
speech--discourse in public and private ministrations. he that is of the contrary part--the adversary (Tit 1:9; Ti2 2:25), whether he be heathen or Jew. may be ashamed--put to confusion by the power of truth and innocence (compare Tit 2:5, Tit 2:10; Ti1 5:14; Ti1 6:1). no evil thing--in our acts, or demeanor. of you--So one of the oldest manuscripts. Other very old manuscripts read, "of US," Christians.
Відкрити джерело ↗The apostle here directs Titus about the faithful discharge of his own office generally (Tit 2:1), and particularly as to several sorts of persons (Tit 2:2-10) and gives the grounds of these and of other following directions (Tit 2:11-14), with a summary direction in the close (Tit 2:15).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Поводьтеся поміж поганами добре, щоб за те, за що́ вас обмовляють вони, немов би злочинців, побачивши добрі діла, сла́вили Бога в день відві́дання.
Бо така Божа воля, щоб доброчинці гамували не́уцтво нерозумних людей, —
Майте добре сумління, щоб тим, за що́ вас обмовляють, немов би злочинців, були посоромлені лихосло́вники вашого пово́дження в Христі.
А коли хто навчає інакше, і не приступає до здорових слів Господа нашого Ісуса Христа та до науки, що вона за правдивою вірою, —
Коли ж хто не послухає нашого слова через цього листа, заува́жте того, і не майте з ним зносин, щоб він був посоромлений.
І сказав я: „Не добра це річ, що ви робите! Чи ж не в бо́язні нашого Бога ви маєте ходити, через га́ньбу від тих поганів, наших ворогів?
Послухайте сло́ва Господнього ті, що на слово Його тремтите́: Кажуть ваші брати, що нена́видять вас, що ва́с ради Йме́ння Мого виганяють: „Хай просла́влений буде Господь, і ми вашу радість побачимо!“ Та будуть вони посоро́млені!
І сказав Йому книжник: „Добре, Учителю! Ти поправді сказав, що „Один Він, і нема іншого, окрім Нього“,
А один із тих книжників, що чув, як вони сперечались, та бачив, як добре Він відповідав їм, приступив та й спитався Його: „Котра́ заповідь перша з усіх?“
А як Він говорив це, — засоро́милися всі Його супротивники. І тішився ввесь наро́д всіма славними вчинками, які Він чинив!