До Тита 1:16
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
They profess--that is, make a profession acknowledging God. He does not deny their theoretical knowledge of God, but that they practically know Him. deny him--the opposite of the previous "profess" or "confess" Him (Ti1 5:8; Ti2 2:12; Ti2 3:5). abominable--themselves, though laying so much stress on the contracting of abomination from outward things (compare Lev 11:10-13; Rom 2:22). disobedient--to God (Tit 3:3; Eph 2:2; Eph 5:6). reprobate--rejected as worthless when tested (see on Rom 1:28; Co1 9:27; Ti2 3:8). Next: Titus Chapter 2
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The preface or introduction to the epistle, showing from and to whom it was written, with the apostle's salutation and prayer for Titus, wishing all blessings to him (Tit 1:1-4). II. Entrance into the matter, by signifying the end of Titus's being left at Crete (v. 5). III. And how the same should be pursued in reference both to good and bad ministers (v. 6 to the end).
Відкрити джерело ↗1:16 Sound teaching and godliness are always linked together in the letters to Timothy and Titus (see 1 Tim 1:7-11; 3:15-16; 5:24-25; 2 Tim 3:5, 9). Similarly, the ungodly way they live is connected with false teaching. • anything good: This contrasts with Titus 3:1.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Хто говорить: „Пізнав я Його“, але не доде́ржує Його заповідів, той неправдомовець, і немає в нім правди!
І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,
Нехай вас не зво́дить ніхто словами марно́тними, бо гнів Божий приходить за них на неслухня́них, —
І при́йдуть до тебе, як прихо́дить наро́д, і сядуть перед тобою як Мій наро́д, і послухають твоїх слів, але їх не ви́конають, бо що приємне в устах їхніх, те вони зроблять, а серце їхнє ходить за захла́нністю їхньою.
Бо крадькома́ повхо́дили деякі люди, на цей о́суд віддавна призначені, безбожні, що благода́ть нашого Бога оберта́ють у розпусту, і відкидаються єдиного Владики і Господа нашого — Ісуса Христа.
А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.
І не вві́йде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидо́ту й неправду, але тільки ті, хто записаний у книзі життя Агнця“.
А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
І сказав Самуїл: „Чи жада́ння Господа цілопа́лень та жертов таке, як по́слух Господньому голосу? Таж по́слух ліпший від жертви, покірливість — краща від баранячого ло́ю!
Коли ж хто про своїх, особливо ж про дома́шніх не дбає, той вирікся віри, і він гірший від невірного.