До Тита 1:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
і на юдейські байки́ не вважали, ані на нака́зи людей, що від правди відверта́ються.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Jewish fables--(See on Ti1 1:4; Ti1 4:7; Ti2 4:4). These formed the transition stage to subsequent Gnosticism; as yet the error was but profitless, and not tending to godliness, rather than openly opposed to the faith. commandments of men--as to ascetic abstinence (Tit 1:15; Mar 7:7-9; Col 2:16, Col 2:20-23; Ti1 4:3). that turn from the truth--whose characteristic is that they turn away from the truth (Ti2 4:4).
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The preface or introduction to the epistle, showing from and to whom it was written, with the apostle's salutation and prayer for Titus, wishing all blessings to him (Tit 1:1-4). II. Entrance into the matter, by signifying the end of Titus's being left at Crete (v. 5). III. And how the same should be pursued in reference both to good and bad ministers (v. 6 to the end).
Відкрити джерело ↗1:14 Jewish myths: See 3:9; 1 Tim 1:4; 4:7; 2 Tim 4:4. • have turned away from the truth: This was apostasy, not mere unbelief. See 1 Tim 1:6-7.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Вони слух свій від правди відвернуть та до байо́к нахи́ляться.
бо то все зни́щиться, як уживати його, — за при́казами та наукою лю́дською.
А тепер, як пізнали ви Бога, чи краще — як Бог вас пізнав, — як вертаєтесь знов до слаби́х та вбогих стихі́й, яким хочете знов, як давніше, служити?
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
Бо їм трапилося за правдивою при́казкою: „Вертається пес до своєї блюво́тини“, та: „Помита свиня йде валятися в калюжу“.
І промовив Господь: За те, що наро́д цей уста́ми своїми набли́жується, і губами своїми шанує Мене, але серце своє віддалив він від Мене, а страх їхній до Мене — заучена заповідь лю́дська,
Та однак надаре́мне шанують Мене, бо навчають наук — лю́дських за́повідей“.
Глядіть, не відверта́йтеся від того, хто промовляє. Бо як не повтікали вони, що зреклися того, хто звіщав на землі, то тим більше ми, якщо зрікаємся Того, Хто з неба звіщає,