2-е до Тимофія 2:25
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
що навчав би противників із ла́гідністю, чи Бог їм не дасть покая́ння, щоб правду пізнати,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
instructing--Greek, "disciplining," instructing with correction, which those who deal in "uninstructive" or "undisciplined questions" need (see on Ti2 2:23; Ti1 1:20). those that oppose themselves--Greek, "oppositely affected"; those of a different opinion. if . . . peradventure--Greek, "if at any time." repentance--which they need as antecedent to the full knowledge (so the Greek for 'acknowledgment') of the truth" (Ti1 2:4), their minds being corrupted (Ti2 3:8), and their lives immoral. The cause of the spiritual ignorance which prompts such "questions" is moral, having its seat in the will, not in the intellect (Joh 7:17). Therefore repentance is their first need. That, not man, but God alone can "give" (Act 5:31).
Відкрити джерело ↗2:25 Gently instruct: Cp. 1 Cor 4:21; 2 Cor 10:1; 1 Thes 5:14; 2 Thes 3:14-15; Titus 3:10-11; Jude 1:22-23.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І, почувши таке, замовкли вони, і Бога хвалили, говорячи: „Отож, і поганам Бог дав покая́ння в життя!“
Браття, як люди́на й упаде́ в якій про́гріх, то ви, духовні, виправляйте такого духом ла́гідности, сам себе доглядаючи, щоб не спокусився й ти!
що хоче, щоб усі люди спаслися, і прийшли до пізна́ння пра́вди.
Коли хто бачить брата свого́, що грішить гріхом не на смерть, нехай мо́литься за нього, — і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, — не про нього кажу́, щоб молився.
Тож покайся за це лихе ді́ло своє, і проси Господа, — може про́щений буде тобі за́мір серця твого!
Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
А Господа Христа освятіть у ваших серцях, і за́вжди готовими будьте на відповідь кожному, хто в вас запитає рахунку про надію, що в вас, із ла́гідністю та зо стра́хом.
А Петро до них каже: „Покайтеся, і нехай же охриститься кожен із вас у Ім'я́ Ісуса Христа на відпу́щення ваших гріхів, — і да́ра Духа Святого ви при́ймете!
І я сві́дчив юдеям та ге́лленам, щоб вони перед Богом покаялись, та вві́рували в Господа нашого Ісуса Христа.
Його Бог підвищив Своєю прави́цею — на Начальника й Спаса, щоб дати Ізраїлеві покая́ння і про́щення гріхів.