1-е до Тимофія 6:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
той згорді́в, нічого не знає, але захво́рів на суперечки й змага́ння, що від них повстають заздрість, сварки́, богозневаги, лукаві здогади,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
He is proud--literally, "wrapt in smoke"; filled with the fumes of self-conceit (Ti1 3:6) while "knowing nothing," namely, of the doctrine which is according to godliness (Ti1 6:3), though arrogating pre-eminent knowledge (Ti1 1:7). doting about--literally, "sick about"; the opposite of "wholesome" (Ti1 6:3). Truth is not the center about which his investigations move, but mere word-strifes. questions--of controversy. strifes of words--rather than about realities (Ti2 2:14). These stand with them instead of "godliness" and "wholesome words" (Ti1 6:3; Ti1 1:4; Tit 3:9). evil surmisings--as to those who are of a different party from themselves.
Відкрити джерело ↗I. He treats of the duty of servants (Ti1 6:1, Ti1 6:2). II. Of false teachers (Ti1 6:3-5). III. Of godliness and covetousness (Ti1 6:6-10). IV. What Timothy was to flee, and what to follow (Ti1 6:11, Ti1 6:12). V. A solemn charge (Ti1 6:13-16). VI. A charge for the rich (Ti1 6:17-19). And lastly, a charge to Timothy (Ti1 6:20, Ti1 6:21).
Відкрити джерело ↗6:4 This stirs up arguments: This is the same problem as in 1:4 (see also 2 Tim 2:23-24; Titus 3:9).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А від нерозумних та від невче́них змага́нь ухиляйся, знавши, що вони родять сварки́.
зрадники, нахабні, бундю́чні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, —
не новонаве́рнений, щоб він не запишався, і не впав у ворожий о́суд.
А ці зневажають, чого не знають; а що знають із природи, як німа звірина́, то й у тому псуються.
Вони, немов звірина́ нерозумна, зроджена природою на зло́влення та загибіль, зневажають те, чого не розуміють, і в тлінні своїм будуть знищені,
Нагадуй про це й заклинай перед Богом, щоб не спереча́лись словами, бо ніна́що воно, хіба слухача́м на руїну.
Це ре́мствувачі, незадоволені з долі своєї, що ходять у своїх пожадливостях, а уста їхні говорять чванли́ве; вони вихваляють особи для зи́ску!
і не зверта́ти уваги на ви́гадки й на родоводи безкраї, що викликують більше сварки́, ніж збудува́ння Боже, що в вірі воно.
вони забажали бути вчителями Зако́ну, — та не розуміли ні того, що́ говорять, ні про що запевня́ють.
Бо, висло́влюючи марне́ базі́кання, вони зваблюють пожадливістю ті́ла й розпустою тих, хто ледве втік від тих, хто живе в розпусті.