1-е до солунян 2:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
as--according as; even as. allowed--Greek, "We have been approved on trial," "deemed fit." This word corresponds to "God which trieth our hearts" below. This approval as to sincerity depends solely on the grace and mercy of God (Act 9:15; Co1 7:25; Co2 3:5; Ti1 1:11-12). not as pleasing--not as persons who seek to please men; characteristic of false teachers (Gal 1:10).
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle puts the Thessalonians in mind of the manner of his preaching among them (Th1 2:1-6). Then of the manner of his conversation among them (Th1 2:7-12). Afterwards of the success of his ministry, with the effects both on himself and on them (Th1 2:13-16), and then apologizes for his absence (Th1 2:17-20).
Відкрити джерело ↗2:4 In the ancient world, those entrusted with a public office had to be tested and approved. The Thessalonians (2:3) and God served as two witnesses to the purity of Paul’s motives.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо тепер чи я в людей шукаю призна́ння чи в Бога? Чи лю́дям дба́ю я догоджа́ти? Бо коли б догоджав я ще лю́дям, я не був би рабо́м Христовим.
А Той, Хто досліджує серця́, знає, яка думка Духа, бо з волі Божої заступається за святих.
але навпаки́, — побачивши, що мені припору́чена Єва́нгелія для необрізаних, як Петрові для обрізаних, -
Господь моя ске́ля й тверди́ня моя, і Він мій Спаси́тель! Мій Бог — моя ске́ля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасі́ння мого́, Він башта моя!
Добро припору́чене стережи Святим Духом, що в нас пробува́є.
але ми відреклися тайного со́рому, не хо́дячи в хитрості та не перекручуючи Божого Слова, але з'я́вленням правди доручуємо себе кожному сумлінню лю́дському перед Богом.
Не працюйте тільки про лю́дське око, немов чоловіковго́дники, а як раби Христові, чиніть від душі волю Божу,
І я знаю, Боже мій, що Ти виві́дуєш серце й любиш щирість. У щирості серця свого я поже́ртвував це все, а тепер бачу я з радістю наро́д Твій, який знахо́диться тут, що жертвує себе Тобі.
Великий в пораді й могу́тній у чи́нах, що очі Твої відкриті на всі доро́ги лю́дських синів, щоб кожному дати згідно з його доро́гою та згідно з плодо́м його чи́нів,
Мені, найменшому від усіх святих, да́на була оця благода́ть, — благовісти́ти поганам недосліджене багатство Христове,