До колосян 4:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Я саме на те його вислав до вас, щоб довідались ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
for the same purpose--Greek, "for this very purpose." that he might know your estate--Translate, "that he may know your state": answering to Col 4:7. So one very old manuscript and Vulgate read. But the oldest manuscripts and the old Latin versions, "that YE may know OUR state." However, the latter reading seems likely to have crept in from Eph 6:22. Paul was the more anxious to know the state of the Colossians, on account of the seductions to which they were exposed from false teachers; owing to which he had "great conflict for" them (Col 2:1). comfort your hearts--distressed as ye are by my imprisonment, as well as by your own trials.
Відкрити джерело ↗I. He continues his account of the duty of masters, from the close of the former chapter (Col 4:1). II. He exhorts to the duty of prayer (Col 4:2-4), and to a prudent and decent conduct towards those with whom we converse (Col 4:5, Col 4:6). III. He closes the epistle with the mention of several of his friends, of whom he gives an honourable testimony (Col 4:7-18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
якого послав я до вас на це са́ме, щоб довідалися ви про нас, і щоб ваші серця він поті́шив.
Хай потішаться їхні серця́, у любові поє́днані, для всякого багатства повного розуміння, для пізна́ння таємниці Бога, Христа,
що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
Отож, тим швидше послав я його, щоб тішились ви, його зно́ву побачивши, і щоб без смутку я був.
Утішайте тому́ один о́дного, і збудо́вуйте один о́дного, — як і чините ви!
Тому́ й я, не сте́рпівши більше, послав довідатись про вашу віру, щоб ча́сом споку́сник вас не спокусив, і труд наш не стався б даре́мний.
Утіша́йте, втіша́йте наро́да Мого́, говорить ваш Бог!
через те навпаки́, — краще простити й поті́шити, щоб смуток великий його не поже́р.
Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних,
нехай ваші серця Він поті́шить, і нехай Він зміцнить вас у всякому доброму ділі та в слові!