До колосян 1:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
прочувши про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, яку маєте до всіх святих
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Since we heard--literally, "Having heard." The language implies that he had only heard of, and not seen, them (Col 2:1). Compare Rom 1:8, where like language is used of a Church which he had not at the time visited. love . . . to all--the absent, as well as those present [BENGEL].
Відкрити джерело ↗We have here, I. The inscription, as usual (Col 1:1, Col 1:2). II. His thanksgiving to God for what he had heard concerning them - their faith, love, and hope (Col 1:3-8). III. His prayer for their knowledge, fruitfulness, and strength (Col 1:9-11). IV. An admirable summary of the Christian doctrine concerning the operation of the Spirit, the person of the Redeemer, the work of redemption, and the preaching of it in the gospel (v. 12-29).
Відкрити джерело ↗1:4 God’s people (literally holy ones, or saints): In the New Testament, all Christians are saints, people who have been specially set apart by God as his own holy people (3:12).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому й я, прочувши про вашу віру в Господа Ісуса, і про любов до всіх святих,
Ми за́вжди повинні подяку складати за вас Богові, бра́ття, як і годи́ться, бо сильно росте віра ваша, і примно́жується любов кожного з усіх вас один до о́дного.
Ми згадуємо безпереста́нку про ваше ді́ло віри, і про працю любови, і про терпіння надії на Господа нашого Ісуса Христа, перед Богом і Отцем нашим,
Та не є Бог несправедливий, щоб забути ді́ло ваше та працю любови, яку показали в Ім'я́ Його ви, що святим послужили та служите.
Бо я чув про любов твою й віру, яку маєш до Господа Ісуса, і до всіх святих,
Ми пізнали й увірували в ту любов, що Бог її має до нас. Бог є любов, і хто пробуває в любові, пробуває той в Бозі, і в нім Бог пробуває!
Бо сили не має в Христі Ісусі ані обрі́зання, ані необрі́зання, — але віра, що чинна любов'ю.
А тепер, як вернувся від вас Тимофій і приніс нам радісну звістку про віру та вашу любов, і що за́вжди ви маєте добру пам'ять про нас, і бажаєте бачити нас, як і ми вас,
Ми знаємо, що ми перейшли від смертн в життя, бо любимо братів. А хто брата не любить, пробуває той в смерті.
Через це то й ми з того дня, як почули, не перестаємо молитись за вас та просити, щоб для пізна́ння волі Його були́ ви напо́внені всякою мудрістю й розумом духовним,