До филип'ян 3:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Браття, я себе не вважаю, що я досягну́в. Та тільки, забуваючи те, що поза́ду, і спішачи́ до того, що попе́реду,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
I--whatever others count as to themselves. He who counts himself perfect, must deceive himself by calling sin infirmity (Jo1 1:8); at the same time, each must aim at perfection, to be a Christian at all (Mat 5:48). forgetting those things . . . behind--Looking back is sure to end in going back (Luk 9:62): So Lot's wife (Luk 17:32). If in stemming a current we cease pulling the oar against it, we are carried back. God's word to us is as it was to Israel, "Speak unto the children of Israel that they go forward" (Exo 14:15). The Bible is our landmark to show us whether we are progressing or retrograding. reaching forth--with hand and foot, like a runner in a race, and the body bent forward. The Christian is always humbled by the contrast between what he is and what he desires to be. The eye reaches before and draws on the hand, the hand reaches before and draws on the foot [BENGEL]. unto--towards (Heb 6:1).
Відкрити джерело ↗He cautions them against judaizing seducers (Phi 3:1-3) and proposes his own example: and here he enumerates the privileges of his Jewish state which he rejected (Phi 3:4-8), describes the matter of his own choice (Phi 3:9-16), and closes with an exhortation to beware of wicked men, and to follow his example (Phi 3:17-21).
Відкрити джерело ↗3:13-14 the race: See study note on 2:16. • Paul was willing to give up everything else for the ultimate goal, the heavenly prize of eternal life.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ісус же промовив до нього: „Ніхто з тих, хто кладе́ свою руку на плуга та назад озира́ється, не надається до Божого Царства!“
Не тому́, що я вже досягнув, або вже вдоскона́лився, але пра́гну, чи не досягну́ я того, чим і Христос Ісус досягнув був мене.
Віддай їм за їхнім учинком, і за злом їхніх учинків, згідно з ді́лом їхні́х рук Ти їм дай, верни їм заслу́жене ними,
Тож усе я вважаю за втрату ради переважного позна́ння Христа Ісуса, мого Господа, що я ради Нього відмовився всьо́го, і вважаю все за сміття́, щоб придбати Христа,
Тому́ полиші́мо поча́тки науки Христа, та й звернімося до досконалости, і не кладімо зно́ву засади покая́ння від мертвих учинків та про віру в Бога,
а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу ча́стку, яка не відбереться від неї“.
Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
Нехай же одне це не буде заховане від вас, улю́блені, що в Господа один день — немов тисяча ро́ків, а тисяча ро́ків — немов один день!
Через те відтепе́р ми ніко́го не знаємо за тілом; коли ж і знали за тілом Христа, то тепер ми не знаємо вже!
Аж до кра́ю землі припиняє Він ві́йни, ламає Він лука й торо́щить списа, палить огнем колесни́ці!