До филип'ян 2:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Усі бо шукають свого́, а не Христового Ісусового.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Translate as Greek, "They all" (namely, who are now with me, Phi 1:14, Phi 1:17; Phi 4:21 : such Demas, then with him, proved to be, Col 4:14; compare Ti2 4:10; Plm 1:24). seek their own--opposed to Paul's precept (Phi 2:4; Co1 10:24, Co1 10:33; Co1 13:5). This is spoken, by comparison with Timothy; for Phi 1:16-17 implies that some of those with Paul at Rome were genuine Christians, though not so self-sacrificing as Timothy. Few come to the help of the Lord's cause, where ease, fame, and gain have to be sacrificed. Most help only when Christ's gain is compatible with their own (Jdg 5:17, Jdg 5:23).
Відкрити джерело ↗The apostle proceeds to further exhortations to several duties, to be like-minded, and lowly-minded, which he presses from the example of Christ (Phi 2:1-11), to be diligent and serious in the Christian course (Phi 2:12, Phi 2:13), and to adorn their Christian profession by several suitable graces (Phi 2:14-18). He then concludes with particular notice and commendation of two good ministers, Timothy and Epaphroditus, whom he designed to send to them (Phi 2:19-30).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Нехай не шукає ніхто свого власного, але кожен — для ближнього!
Нехай кожен дбає не про своє, але кожен і про інших.
як дого́джую й я всім у всьо́му, не шукаючи в тому пожи́тку свого́, але пожи́тку для багатьох, щоб спасли́ся вони.
Промовив тоді Ісус у́чням Своїм: „Коли хоче хто йти вслід за Мною, — хай зречеться самого себе, і хай ві́зьме свого хреста, та й іде вслід за Мною.
Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухня́ні, невдячні, непобожні,
не пово́диться нечемно, не шукає тільки свого, не рветься до гніву, не ду́має лихо́го,
І це пси ненаже́ри, що не знають наси́чення, і це па́стирі ті, що не вміють уважати: усі вони ходять своєю дорогою, кожен з свого кінця́ до своєї здобичі.
„Коли хто прихо́дить до Мене, і не знена́видить свого батька та матері, і дружи́ни й дітей, і братів і сесте́р, а до того й своє́ї душі́ , — той не може буть учнем Моїм!
Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії.
Бо поскільки намно́жуються в нас терпіння Христові, — так через Христа й поті́шення наше намножується.