До филип'ян 1:26
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб ваша хвала́ через мене примно́жилася в Христі Ісусі, коли зно́ву прийду́ я до вас.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Translate, "That your matter of glorying (or rejoicing) may abound in Christ Jesus in me (that is, in my case; in respect to me, or for me who have been granted to your prayers, Phi 1:19) through my presence again among you." ALFORD makes the "matter of glorying," the possession of the Gospel, received from Paul, which would abound, be assured and increased, by his presence among them; thus, "in me," implies that Paul is the worker of the material of abounding in Christ Jesus. But "my rejoicing over you" (Phi 2:16), answers plainly to "your rejoicing in respect to me" here.
Відкрити джерело ↗He begins with the inscription and benediction (Phi 1:1, Phi 1:2). He gives thanks for the saints at Philippi (Phi 1:3-6). He speaks of his great affection and concern for their spiritual welfare (Phi 1:7, Phi 1:8), his prayers for them (Phi 1:9-11), his care to prevent their offence at his sufferings (Phi 1:12-20), his readiness to glorify Christ by life or death (Phi 1:21-26), and then concludes with a double exhortation to strictness and constancy (Phi 1:27-30).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
Бо не зно́ву себе ми дору́чуємо вам, але даємо вам привід хвали́тися нами, щоб мали ви що проти тих, що хва́ляться обличчям, а не серцем.
Бо обрі́зання — то ми, що слу́жимо Богові духом, а хвалимося Христом Ісусом, і не кладемо надії на тіло,
Радійте в Господі за́всіди, і зно́ву кажу́: раді́йте!
Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Зрештою, браття мої, радійте у Господі! Писати вам те саме не прикро мені, а для вас це навча́льне.
Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме!
Я ве́льми потішився в Господі, що справді ви вже нови́х сил набули́ піклува́тись про мене; ви й давніш піклува́лись, та ча́су сприя́тливого ви не мали.
Але Бог, що тішить прини́жених, потішив нас при́ходом Тита,
„Прийшов я до са́ду свого, о се́стро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальза́мом своїм, спожива́ю свого стільника́ разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком! Споживайте, співдру́зі, — пийте до схо́чу, кохані!“