Числа 35:33
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І не збезче́стите того кра́ю, що ви в ньому, бо та кров — вона безче́стить край, а краєві не проща́ється за кров, що проли́та в ньому, як тільки кров'ю того, хто її пролив.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Israelites were not to desecrate their land by sparing the murderer; as blood, i.e., bloodshed or murder, desecrated the land, and there was no expiation (יכפּר) to the land for the blood that was shed in it, except through the blood of the man who had shed it, i.e., through the execution of the murderer, by which justice would be satisfied.
Відкрити джерело ↗We have in this chapter the determination of another question that arose upon the case of the daughters of Zelophehad. God had appointed that they should inherit, Num 27:7. Now here, I. An inconvenience is suggested, in case they should marry into any other tribe (Num 36:1-4). II. It is prevented by a divine appointment that they should marry in their own tribe and family (Num 36:5-7), and this is settled for a rule in like cases (Num 36:8, Num 36:9); and they did marry accordingly to some of their own relations (Num 36:10-12), and with this the book concludes (Num 36:13).
Відкрити джерело ↗35:33 for murder pollutes the land: If the slayer in either a homicide or involuntary manslaughter were not dealt with as commanded, God regarded the land as polluted, because human bloodshed required death (Gen 4:10-11; 9:6; contrast Exod 21:29-30; see also Lev 18:28; Ezek 36:17-18; Hos 4:2-3). In its stern warning about the evil of murder, this entire passage highlights the absolute value of human life (Exod 20:13).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І благословляє Він їх, — і сильно розмно́жуються, і оде́ржують плід урожа́ю!
Хто виллє кров людську з люди́ни, то виллята бу́де його кров, бо Він учинив люди́ну за образом Божим.
Бо Господь ось виходить із місця Свого́, наві́дати провини мешка́нців землі, кожного з них, — і відкриє земля свою кров, і вже не закриє забитих своїх!
І стала нечиста та земля, і Я полічив на ній її гріх, — і та земля ви́ригнула мешканців своїх!
Тільки не спинився Господь від ре́вности Свого великого гніву, яким запалився Його гнів на Юду за всі огі́рчення, якими гніви́в Його Манасія.
А зараз зібра́лись на тебе числе́нні наро́ди, говорячи: Нехай він знева́жений бу́де, і нехай наше око побачить нещастя Сіону!
а також за непови́нну кров, яку він пролив, і напо́внив Єрусалим непови́нною кров'ю; і не хотів Господь простити.
Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від у́тисків їхніх!
то труп його не буде ночувати на дереві, але конче поховаєш його того дня, бо повішений — Боже прокляття, і ти не занечи́стиш своєї землі, яку Господь, Бог твій, дає тобі на спа́док.