Числа 31:28
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І принесеш дани́ну для Господа від військо́вих, що входять до війська, одну душу від п'яти сотень від люди́ни й від великої худоби, і від ослів, і від худоби дрібно́ї.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Campaign. - After the people of Israel had been mustered as the army of Jehovah, and their future relation to the Lord had been firmly established by the order of sacrifice that was given to them immediately afterwards, the Lord commanded Moses to carry out that hostility to the Midianites which had already been commanded in Num 25:16-18. Moses was to revenge (i.e., to execute) the revenge of the children of Israel upon the Midianites, and then to be gathered to his people, i.e., to die, as had already been revealed to him (Num 27:13). "The revenge of the children of Israel" was revenge for the wickedness which the tribes of the Midianites who dwelt on the east of Moab (see at Num 22:4) had practised upon the Israelites, by seducing them to the idolatrous worship of Baal Peor. This revenge is called the "revenge of Jehovah" in Num 31:3, because the seduction had violated the divinity and honour of Jehovah. The daughters of Moab had also taken part in the seduction (Num 25:1-2); but they had done so at the instigation of the Midianites, and not of their own accord, and therefore the Midianites only were to atone for the wickedness.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The humble request of the tribes of Reuben and Gad for an inheritance on that side Jordan where Israel now lay encamped (Num 32:1-5). II. Moses's misinterpretation of their request (Num 32:6-15). III. Their explication of it, and stating it aright (Num 32:16-19). IV. The grant of their petition under the provisos and limitations which they themselves proposed (Num 32:20, etc.).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„А до Левитів будеш ти промовляти та й скажеш їм: Коли ві́зьмете від Ізраїлевих синів ту десятину, що Я дав вам від них на ваше спа́дщину, то ви принесе́те з неї Господнє прино́шення, — десятину з десятини.
і взяв Мойсей з половини Ізраїлевих синів вийнятого одно́го з п'ятидесяти з люди́ни та зо скотини, та й дав їх Левитам, що виконують сторо́жу Господньої скинії, як Господь наказав був Мойсеєві.
А з половини Ізраїлевих синів ві́зьмеш одного вийнятого з п'ятидесяти — з люди́ни, з худоби великої, з ослів та з худоби дрібно́ї, з кожної скотини, та й даси їх Левитам, що виконують сторожу Господньої скинії“.
Бо до Мене збираються морепла́вці, і найперше пливуть кораблі́ із Тарші́шу, щоб приве́сти синів твоїх зда́лека, з ними їхнє срібло́ та їхнє золото для Імені Господа, Бога твого, і для Святого Ізраїля, Він бо просла́вив тебе.
А місто та все, що в ньому, спалили огнем. Тільки срібло та золото, і речі мідяні та залізні дали до скарбни́ці Господнього дому.
І благословенний Бог Всевишній, що видав у руки твої ворогів твоїх“. І Аврам дав йому десятину зо всього.
А все срібло та золото, і речі мідяні та залізні, — це святість для Господа, воно вві́йде до Господньої скарбни́ці“.
Ті відказують: „Ке́сарів“. Тоді каже Він їм: „Тож віддайте кесареве — кесареві, а Богові — Боже“.
Того ча́су прине́сений буде дару́нок для Господа Саваота від наро́ду високого й блискучезбро́йного, і від народу страшно́го відда́вна й аж досі, від люду преси́льного, що топче усе, що річки́ його землю поперетина́ли, до місця Йме́ння Господа Саваота па Сіонській горі.
А Левієвим синам Я дав ось кожну десятину в Ізраїлі на спа́дщину, взамін за їхню службу, бо вони виконують службу скинії заповіту.