Числа 31:15
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав до них Мойсей: „Чи ви позоставили живими всіх жіно́к?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The Campaign. - After the people of Israel had been mustered as the army of Jehovah, and their future relation to the Lord had been firmly established by the order of sacrifice that was given to them immediately afterwards, the Lord commanded Moses to carry out that hostility to the Midianites which had already been commanded in Num 25:16-18. Moses was to revenge (i.e., to execute) the revenge of the children of Israel upon the Midianites, and then to be gathered to his people, i.e., to die, as had already been revealed to him (Num 27:13). "The revenge of the children of Israel" was revenge for the wickedness which the tribes of the Midianites who dwelt on the east of Moab (see at Num 22:4) had practised upon the Israelites, by seducing them to the idolatrous worship of Baal Peor. This revenge is called the "revenge of Jehovah" in Num 31:3, because the seduction had violated the divinity and honour of Jehovah. The daughters of Moab had also taken part in the seduction (Num 25:1-2); but they had done so at the instigation of the Midianites, and not of their own accord, and therefore the Midianites only were to atone for the wickedness.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have, I. The humble request of the tribes of Reuben and Gad for an inheritance on that side Jordan where Israel now lay encamped (Num 32:1-5). II. Moses's misinterpretation of their request (Num 32:6-15). III. Their explication of it, and stating it aright (Num 32:16-19). IV. The grant of their petition under the provisos and limitations which they themselves proposed (Num 32:20, etc.).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тепер іди, і поб'єш Амали́ка, і вчиниш закляттям усе, що його, і не змилосе́рдишся над ним. І позабиваєш усе, від чоловіка аж до жінки, від дитини й аж до немовляти, від вола й аж до штуки дрібно́ї худо́бини, від верблю́да й аж до осла“.
Прокля́тий, хто робить роботу Господню недба́ло, і прокля́тий, хто від крови меча свого стримує!
І того ча́су ми здобули́ всі його міста, і зробили закляттям кожне місто, чоловіків і жінок та дітей, нікого не позоставили ми.
Старо́го, юнака, і ді́вчину, і дітей та жінок позабива́йте доще́нту, а до кожної люди́ни, що на ній цей знак, не піді́йдете; а зачне́те від Моєї святині“. І зачали́ вони від тих старих людей, що були перед домом.
І зробили вони закляттям усе, що в місті, — від чоловіка й аж до жінки, від юнака́ й аж до старого, і аж до вола, і штуки дрібно́ї худоби, і осла, — усе зни́щили ві́стрям меча́.
І побив Ісус увесь край: гору, і Неґев і Шефелу, і узбі́ччя, і всіх їхніх царів, — не зоставив жодного врятованого, а кожну особу зробив закляттям, як наказав був Господь, Бог Ізраїлів.
І було всіх, що впали того дня, від чоловіка й аж до жінки, дванадцять тисяч, усі айські ме́шканці.
А всю здо́бич тих міст та худобу Ізраїлеві сини забрали собі; тільки кожну люди́ну побили ві́стрям меча, аж поки вони не вигубили їх, — не позоставили жодної душі.
І Господь, Бог твій, дасть його в руку твою, а ти повбиваєш усю чоловічу стать його вістрям меча.