Числа 22:34
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Валаам до Господнього Ангола: „Я згрішив, бо не знав, що ти стоїш да дорозі навпроти ме́не. А тепер, якщо це зле в оча́х твоїх, то я вернуся собі“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
At this chapter begins the famous story of Balak and Balaam, their attempt to curse Israel, and the baffling of that attempt; God's people are long afterwards told to remember what Balak the king of Moab consulted, and what Balaam the son of Beor answered him, that they might know the righteousness of the Lord, Mic 6:5. In this chapter we have, I. Balak's fear of Israel, and the plot he had to get them cursed (Num 22:1-4). II. The embassy he sent to Balaam, a conjurer, to fetch him for that purpose, and the disappointment he met with in the first embassy (Num 22:5-14). III. Balaam's coming to him upon his second message (Num 22:15-21). IV. The opposition Balaam met with by the way (Num 22:22-35). V. The interview at length between Balak and Balaam (Num 22:36, etc.).
Відкрити джерело ↗22:34 I have sinned: Balaam admitted his mistake in not perceiving the angel of the Lord or his intention and offered to go back.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
I сказав Саул до Самуїла: „Прогріши́вся я, бо переступив накази Господні та слова́ твої, — бо я боявся народу, та послухався його голосу.
І сказав Давид до Ната́на: „Згрішив я перед Господом!“ А Ната́н сказав до Давида: „І Господь зняв твій гріх, — не помреш!
А Саул сказав: „Прогріши́вся я! Але вшануй мене перед старши́ми мого народу та перед Ізраїлем, і вернися зо мною, а я поклонюся Господе́ві, Богові твоєму“.
І сказав Саул: „Прогрішив я! Вернися, сину мій, Давиде, бо не вчиню́ вже тобі зла за те, що дороге́ було моє життя в оча́х твоїх цього дня. Оце був я нерозумний, і дуже багато помиля́вся“.
І послав фараон, і покликав Мойсея та Аарона, та й сказав до них: „Згрішив я тим ра́зом! Господь — справедливий, а я та народ мій — несправедливі!
І сказав Бог до Валаама: „Не пі́деш ти з ними, не прокляне́ш того народу, бо благослове́нний він!“
І повставали вони рано вранці, та й повихо́дили на верхі́в'я гори, говорячи: „Ось ми, — і ми пі́демо до місця, що Господь був сказав, бо ми прогрішили“.
І сталося, як Давид скінчив говорити ці слова́ до Саула, то Саул сказав: „Чи це твій голос, сину мій Давиде?“ І підняв Саул голос свій, та й заплакав.
щоб Господь не побачив, і це не було в Його о́чах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!
І було зло в Божих оча́х на ту річ, — і Він ударив Ізраїля!