Числа 22:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І відповів Валаам, і сказав Балаковим рабам: „Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не зможу переступити наказу Господа, Бога мого, щоб зробити річ малу чи річ велику.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
At this chapter begins the famous story of Balak and Balaam, their attempt to curse Israel, and the baffling of that attempt; God's people are long afterwards told to remember what Balak the king of Moab consulted, and what Balaam the son of Beor answered him, that they might know the righteousness of the Lord, Mic 6:5. In this chapter we have, I. Balak's fear of Israel, and the plot he had to get them cursed (Num 22:1-4). II. The embassy he sent to Balaam, a conjurer, to fetch him for that purpose, and the disappointment he met with in the first embassy (Num 22:5-14). III. Balaam's coming to him upon his second message (Num 22:15-21). IV. The opposition Balaam met with by the way (Num 22:22-35). V. The interview at length between Balak and Balaam (Num 22:36, etc.).
Відкрити джерело ↗22:18 Some have read Balaam’s reply to this second delegation as his attempt to prompt a more lucrative offer, but his refusal (24:13) weighs against this view. Instead, Balaam seemed determined to obey the Lord and called him my God.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Якщо Балак дасть мені повний свій дім срібла та золота, то й тоді я не змо́жу переступити наказу Господнього, щоб зробити добре чи зле з власної волі, — що́ казатиме Господь, те́ я буду говорити!
І сказав Міхей: „Як живий Господь, — те, що скаже мені Госпо́дь, я те говоритиму!“
І сказав Міхе́й: „Як живий Господь, — те, що́ скаже Господь, тільки те говоритиму!“
І сказав Валаам, і відповів до Балака: „Чи ж не казав я тобі, говорячи: Усе, що́ буде промовляти Господь, те зроблю́?“
І сказав Валаам до Балака: „Ось я прибув до тебе тепер. Чи потра́плю я сказати щось? Те слово, що Бог вкладе в уста мої, його тільки я буду промовляти“.
Та промовив до нього Петро: „Нехай згине з тобою те срібло твоє, бо ти ду́мав набути дар Божий за гроші!
Тоді Даниїл відповів та й сказав перед царем: „Твої да́ри нехай бу́дуть тобі, а дару́нки свої давай іншим. Це писа́ння я прочитаю цареві, і розповім тобі його ро́зв'язку.
Вони тве́рдять, немов знають Бога, але відкидаються вчинками, бувши бридкі́ й неслухняні, і до всякого доброго діла нездатні.