Числа 19:9
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І збере чистий чоловік по́піл тієї я́лівки, і покладе поза табо́ром в чистому місці, — і буде це для громади Ізраїлевих синів на сховок для очища́льної води, — це жертва за гріх.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter is only concerning the preparing and using of the ashes which were to impregnate the water of purification. The people had complained of the strictness of the law, which forbade their near approach to the tabernacle, Num 17:13. In answer to this complaint, they are here directed to purify themselves, so as that they might come as far as they had occasion without fear. Here is, I. The method of preparing these ashes, by the burning of a red heifer, with a great deal of ceremony (Num 19:1-10). II. The way of using them. 1. They were designed to purify persons from the pollution contracted by a dead body (Num 19:11-16). 2. They were to be put into running water (a small quantity of them), with which the person to be cleansed must be purified (Num 19:17-22). And that this ceremonial purification was a type and figure of the cleansing of the consciences of believers from the pollutions of sin appears by the apostle's discourse, Heb 9:13, Heb 9:14, where he compares the efficacy of the blood of Christ with the sanctifying virtue that was in "the ashes of a heifer sprinkling the unclean."
Відкрити джерело ↗19:9 The purpose of the ceremony of burning the red heifer was to produce ashes. These were collected and deposited in a purified place outside the camp until the Israelites needed them in the water for the purification ceremony to remove such defilement as coming into contact with a corpse (19:11-22).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Кожен, хто дото́ркується до померлого, до тіла люди́ни, що померла, і не очиститься, — він занечи́стив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очища́льна вода не була покро́плена на нього, — нечистий він буде, нечистість його в ньому.
Бо коли кров козлів та телят та попіл із я́лівок, як покро́пить нечистих, освячує їх на очи́щення тіла,
Отож, мої любі, мавши ці обі́тниці, очистьмо себе від усякої не́чисти тіла та духа, — і творімо святиню у Божім страху́!
Того дня відкриється джерело́ для Давидового дому та для єрусалимських мешканців для жертви за гріх і за нечистоту́.
І почне він зно́ву дні посвячення свого Господе́ві, і принесе однорічне ягня на жертву за провину. А перші дні його будуть надаремні, бо занечистилося його посвячення.
І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи́ на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай ви́перуть одежу свою, — і стануть чисті.
І все, на чо́му вона лежатиме в нечи́стості своїй, буде нечисте; і все, на чому вона сяде, буде нечисте.
А чистий чоловік ві́зьме ісо́пу, і вмочить у ту воду, та й покро́пить на того намета, і на всі посудини, і на душі ті, що були там, та на того, хто дото́ркується до тієї кістки, або до трупа, або до померлого, або до гро́бу.
Бо Того́, Хто не відав гріха, Він учинив за нас гріхом, щоб стали ми Божою праведністю в Нім!
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,