Числа 19:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Кожен, хто дото́ркується до померлого, до тіла люди́ни, що померла, і не очиститься, — він занечи́стив Господню скинію, і буде винищена душа та з Ізраїля, бо очища́льна вода не була покро́плена на нього, — нечистий він буде, нечистість його в ньому.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This chapter is only concerning the preparing and using of the ashes which were to impregnate the water of purification. The people had complained of the strictness of the law, which forbade their near approach to the tabernacle, Num 17:13. In answer to this complaint, they are here directed to purify themselves, so as that they might come as far as they had occasion without fear. Here is, I. The method of preparing these ashes, by the burning of a red heifer, with a great deal of ceremony (Num 19:1-10). II. The way of using them. 1. They were designed to purify persons from the pollution contracted by a dead body (Num 19:11-16). 2. They were to be put into running water (a small quantity of them), with which the person to be cleansed must be purified (Num 19:17-22). And that this ceremonial purification was a type and figure of the cleansing of the consciences of believers from the pollutions of sin appears by the apostle's discourse, Heb 9:13, Heb 9:14, where he compares the efficacy of the blood of Christ with the sanctifying virtue that was in "the ashes of a heifer sprinkling the unclean."
Відкрити джерело ↗19:13 The impurity caused by contact with a corpse was especially dangerous since a ceremonially defiled person would defile the Lord’s Tabernacle (cp. Lev 15:31). This was grounds for being cut off from the community of Israel (cp. Num 9:13; Exod 12:15; Lev 7:20-21; 17:4-14; 20:17-18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І відді́лите Ізра́їлевих синів від їхньої нечистости, — щоб не повмирали вони в своїй нечистості через занечи́щення їхнє Моєї скинії, яка серед них.
Скажи їм: На ваші покоління кожен чоловік, що набли́зиться зо всякого вашого насіння до святощів, які Ізраїлеві сини посвятять Господе́ві, а нечистість його на нім, то буде винищена душа та з-перед лиця Мого. Я — Господь!
А душа , що буде їсти м'ясо з мирної жертви, що вона Господня, а не́чисть його на ньому, то буде вона винищена з наро́ду свого́.
Тому́ Я сказав вам, що помре́те в своїх гріхах. Бо коли не ввіруєте, що то Я, то помре́те в своїх гріхах“.
скільки ж більшої му́ки, — доду́муєтеся? — заслуговує той, хто потоптав Сина Божого, і хто кров заповіту, що нею освячений, за звичайну вважав, і хто Духа благодаті зневажив!
І приведе він Господе́ві жертву за провину, за гріх свій, що згрішив, самицю з дрібної худоби, — вівцю́ або козу́ — на жертву за гріх, а священик очистить його від гріха́ його.
А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
Неправедний — хай чинить неправедні́сть ще, і поганий — хай ще опога́нюється. А праведний — хай ще чинить праведність, а святий — нехай ще освячується!
А якщо згрішить коли хто, і зробить що проти якої зо всіх Господніх за́повідей, чого не можна робити, і не знатиме, і завинить, і понесе свій гріх,
І так зробиш їм, щоб очистити їх: покропи́ на них водою жертви за гріх, і нехай обголять бритвою все тіло своє, і нехай ви́перуть одежу свою, — і стануть чисті.