Поглиблений розбір

Числа 14:14

Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →

та й скаже до ме́шканців цього кра́ю, які чули, що Ти Господь серед цього наро́ду, що око-в-око являєшся Ти, Господи, а хмара Твоя стоїть над ними, і що Ти ходиш перед ними в стовпі хмари вдень, а в стовпі огню вночі, —

Коментарі

Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.

Keil-Delitzsch Old Testament Commentaryвірш 14

Uproar among the People. - Num 14:1-4. This appalling description of Canaan had so depressing an influence upon the whole congregation (cf. Deu 1:28 : they "made their heart melt," i.e., threw them into utter despair), that they raised a loud cry, and wept in the night in consequence. The whole nation murmured against Moses and Aaron their two leaders, saying "Would that we had died in Egypt or in this wilderness! Why will Jehovah bring us into this land, to fall by the sword, that our wives and our children should become a prey (be made slaves by the enemy; cf. Deu 1:27-28)? Let us rather return into Egypt! We will appoint a captain, they said one to another, and go back to Egypt."

Відкрити джерело ↗
Matthew Henry Bible Commentaryвірш 14

This chapter gives us an account of that fatal quarrel between God and Israel upon which, for their murmuring and unbelief, he swore in his wrath that they should not enter into his rest. Here is, I. The mutiny and rebellion of Israel against God, upon the report of the evil spies (Num 14:1-4). II. The fruitless endeavour of Moses and Aaron, Caleb and Joshua, to still the tumult (Num 14:5-10). III. Their utter ruin justly threatened by an offended God (Num 14:11, Num 14:12). IV. The humble intercession of Moses for them (Num 14:13-19). V. A mitigation of the sentence in answer to the prayer of Moses; they shall not all be cut off, but the decree goes forth ratified with an oath, published to the people, again and again repeated, that this whole congregation should perish in the wilderness, and none of them enter Canaan but Caleb and Joshua only (v. 20-35). VI. The present death of the evil spies (Num 14:36-39). VII. The rebuke given to those who attempted to go forward notwithstanding (Num 14:40-45). And this is written for our admonition, that we "fall not after the same example of unbelief."

Відкрити джерело ↗

Мова оригіналу

Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).

Перехресні посилання

Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.

Вихід 15:14ранг 5

Почули наро́ди — і тремтіли, обгорнула тривога мешка́нців землі филисти́мської!

Неемія 9:12ранг 4

І Ти прова́див їх стовпо́м хмари вдень, а стовпо́м огню́ вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

Повторення Закону 5:4ранг 4

Обличчям в обличчя говорив Господь із вами на горі з сере́дини огню.

Вихід 33:11ранг 4

І говорив Господь до Мойсея лице в лице, як говорить хто до друга свого́. І вертався він до табо́ру, а слуга його, юнак Ісус, син Нави́нів, не вихо́див із сере́дини скинії.

Ісус Навин 5:1ранг 3

І сталося, як усі аморе́йські царі́, що по то́й бік Йорда́ну на за́хід, і всі ханаа́нські царі, що над морем, почули, що Госпо́дь висушив був воду Йорда́ну перед Ізраїлевими синами, аж поки вони перейшли, то зомліло їхнє серце, і не було вже в них духу зо стра́ху перед Ізраїлевими синами.

Числа 10:34ранг 3

А хмара Господня була над ними вдень, коли вони рушали з табо́ру.

Євангелія від Івана 1:18ранг 3

Ніхто Бога ніко́ли не бачив, — Одноро́джений Син, що в лоні Отця, Той Сам виявив був.

Буття 32:30ранг 3

І запитав Яків і сказав: „Скажи ж Ім'я Своє“. А Той відказав: „Пощо питаєш про Ймення Моє!“ І Він поблагословив його там.

Неемія 9:19ранг 3

та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, — стовп хмари не відходив від них удень, щоб ве́сти їх дорогою, а стовп огню́ вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

Вихід 40:38ранг 3

бо над скинією вдень була хмара Господня, а вночі був огонь у ній, — на оча́х усього Ізраїлевого дому в усіх його по́дорожах!

Твої роздуми