Числа 12:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А той муж, Мойсей, був найлагідні́ший за всяку люди́ну, що на поверхні землі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
In the foregoing chapter we had the vexation which the people gave to Moses; in this we have his patience tried by his own relations. I. Miriam and Aaron, his own brother and sister, affronted him (Num 12:1-3). II. God called them to an account for it (Num 12:4-9). III. Miriam was smitten with a leprosy for it (Num 12:10). IV. Aaron submits, and Moses meekly intercedes for Miriam (Num 12:11-13). V. She is healed, but put to shame for seven days (Num 12:14-16). And this is recorded to show that the best persons and families have both their follies and their crosses.
Відкрити джерело ↗12:3 Moses’ incomparable humility contrasts his godly character (see also Prov 3:34; Matt 5:5) with Miriam and Aaron’s jealousy. • This parenthetical comment, a simple statement of the truth from God’s perspective, could be the words of Moses or of a later editor.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Візьміть на себе ярмо́ Моє, і навчіться від Мене, бо Я тихий і серцем покі́рливий, — і „зна́йдете спо́кій ду́шам своїм“.
Хто мудрий і розумний між вами, нехай він покаже діла́ свої в ла́гідній мудрості добрим поводженням!
Хва́лячися, я став нерозумний, — до того мене ви примусили. Бо хвалити мене мали б ви, — бо ні в чо́му я не залиши́вся позад від найперших апо́столів, хоч я й ніщо.
Блаженні ла́гідні, бо землю вспадку́ють вони.
Та ду́маю я, що нічим не лишаюсь позад передні́ших апо́столів.
„Скажіте Сіонській доньці́: Ось до тебе йде Цар твій! Він покі́рливий, і всів на осла, — на осля, під'яре́мної сина“.
але захо́вана люди́на серця в нетлінні ла́гідного й мовчазно́го духа, що дорогоцінне перед Богом.
Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх.
бо знахо́дить Господь уподо́бу в наро́ді Своїм, прикраша́є покірних спасі́нням!
Він кидає лід Свій, немов ті кришки́, — і перед морозом Його хто усто́їть?