Числа 12:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І сказав Ааро́н до Мойсея: „Будь ла́скав, мій пане, — не поклади ж на нас гріха́, що були ми нерозумні та що прогріши́лись!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
When Aaron saw his sister smitten in this way, he said to Moses, "Alas! my lord, I beseech thee, lay not this sin upon us, for we have done foolishly;" i.e., let us not bear its punishment. "Let her (Miriam) not be as the dead thing, on whose coming out of its mother's womb half its flesh is consumed;" i.e., like a still-born child, which comes into the world half decomposed. His reason for making this comparison was, that leprosy produces decomposition in the living body.
Відкрити джерело ↗In the foregoing chapter we had the vexation which the people gave to Moses; in this we have his patience tried by his own relations. I. Miriam and Aaron, his own brother and sister, affronted him (Num 12:1-3). II. God called them to an account for it (Num 12:4-9). III. Miriam was smitten with a leprosy for it (Num 12:10). IV. Aaron submits, and Moses meekly intercedes for Miriam (Num 12:11-13). V. She is healed, but put to shame for seven days (Num 12:14-16). And this is recorded to show that the best persons and families have both their follies and their crosses.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І збенте́жилося Давидове серце, як перелі́чив він народ. І сказав Давид до Господа: „Я дуже згрішив, що зробив це! А тепер, Господи, відсунь же провину Свого́ раба, бо я дуже немудро вчинив!“
І перейшов поро́н, щоб перепрова́дити царськи́й дім та зробити, що було добре в оча́х його. А Шім'ї, Ґерин син, упав перед царем, як той перехо́див Йордан,
Якщо ти допусти́вся глупо́ти пихою, й якщо заміря́єш лихе, — то руку на уста!
Тому́ то слово Господа, Бога Ізраїлевого, таке: Говорячи, сказав Я: Дім твій та дім батька твого будуть ходити перед Моїм лицем аж навіки. А тепер слово Господнє: Не буде в Мене такого, бо Я шаную тих, хто шанує Мене, а ті, хто зневажає Мене, будуть знева́жені!
І дрібну вашу худобу, і худобу вашу велику візьміть, як ви казали, та й ідіть. І поблагословіть і мене!“
та й сказали до пророка Єремії: „Нехай упаде́ наше блага́ння перед обличчя твоє, і молися за нас до Господа, Бога твого, за всю оцю решту, бо залиши́лося нас мало з багатьо́х, як бачать твої очі нас.
Ось Я зроблю́, що декого з зборища сатани, із тих, що себе називають юдеями, та ними не є, але кажуть неправду, — ось Я зроблю́, що вони „при́йдуть та вклоняться перед ногами твоїми“, і пізнають, що „Я полюбив тебе“.
А цар відповів і сказав до Божого чоловіка: „Умилости́в лице Господа, Бога твого, і помолися за мене, і нехай ве́рнеться рука моя до мене!“ І чоловік Божий умилости́вив Господнє лице, і царська́ рука вернулася до нього, і була, як перед тим...
А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
Бо очі Господні дивляться по всій землі, щоб зміцни́ти тих, у кого все їхнє серце до Нього. Тому́ зробив ти нерозумно, бо відтепе́р будуть у тебе ві́йни!“