Числа 11:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
І наро́д став кричати до Мойсея. А Мойсей помолився до Господа, — і погас той огонь.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Hitherto things had gone pretty well in Israel; little interruption had been given to the methods of God's favour to them since the matter of the golden calf; the people seemed teachable in marshalling and purifying the camp, the princes devout and generous in dedicating the altar, and there was good hope that they would be in Canaan presently. But at this chapter begins a melancholy scene; the measures are all broken, God has turned to be their enemy, and fights against them - and it is sin that makes all this mischief. I. Their murmurings kindled a fire among them, which yet was soon quenched by the prayer of Moses (Num 11:1-3). II. No sooner was the fire of judgment quenched than the fire of sin breaks out again, and God takes occasion from it to magnify both his mercy and his justice. 1. The people fret for want of flesh (Num 11:4-9). 2. Moses frets for want of help (Num 11:10-15). Now, (1.) God promises to gratify them both, to appoint help for Moses (Num 11:16, Num 11:17), and to give the people flesh (Num 11:18-23). And, (2.) He presently makes good both these promises. For, [1.] The Spirit of God qualifies the seventy elders for the government (Num 11:24-30). [2.] The power of God brings quails to feast the people (Num 11:31, Num 11:32). Yet [3.] The justice of God plagued them for their murmurings (Num 11:33, etc.).
Відкрити джерело ↗11:2-3 The people sought Moses’ intercession again (cp. Exod 15:25; 32:11-14), which brought an end to the fire of God’s judgment. • Taberah: Cp. Num 11:34-35; see Deut 9:22.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І прийшов народ до Мойсея та й сказав: „Згрішили ми, бо говорили проти Господа та проти тебе. Молися до Господа, і нехай Він забере від нас цих зміїв“. І молився Мойсей за народ.
Отже, признава́йтесь один перед о́дним у своїх про́гріхах, і моліться один за о́дного, щоб вам уздоро́витись. Бо дуже могутня ре́вна молитва праведного!
А Си́мон озвався й сказав: „Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало нічого з того, про що ви говорили“.
Отакий бо потрібний нам Первосвященик: святий, незлоби́вий, невинний, відлучений від грішників, що вищий над небеса́,
Коли хто бачить брата свого́, що грішить гріхом не на смерть, нехай мо́литься за нього, — і Він життя йому дасть, тим, хто грішить не на смерть. Є й гріх на смерть, — не про нього кажу́, щоб молився.
І промовив до мене Господь: Якщо став би Мойсей й Самуїл перед лицем Моїм, — то душа Моя до наро́ду цього́ не звернулася б! Віджени їх із-перед Мого лиця, і нехай повихо́дять!
Може почує Господь, Бог твій, слова великого чашника, що його послав асирійський цар, пан його, на образу Живого Бога, і Господь, Бог твій, покарає за слова, які чув, а ти принесе́ш молитву за решту, що ще знахо́диться“.
Ті, хто по морю пливе́ корабля́ми, хто чинить зайняття своє на великій воді, —
І послав цар Седекія Єгухала, сина Шелеміїного, і священика Цефанію, сина Маасеїного, до пророка Єремії, говорячи: „Помолися за нас до Господа, Бога нашого!“
та й сказав: „Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо наро́д цей твердоши́їй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спа́дком Своїм“.