2-е до коринтян 9:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Отож, я наду́мався, що треба вблагати братів, щоб пішли перше до вас та приготува́ли заздалегі́дь оголошений ваш щедрий дар, щоб був він пригото́ваний, як щедрий дар, а не річ примусова.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
that they would go before--Translate, "that they should," &c. whereof ye had notice before--rather, "promised before"; "long announced by me to the Macedonians" (Co2 9:2) [BENGEL]. "Your promised bounty" [ELLICOTT and others]. not as of covetousness--Translate, "not as matter of covetousness," which it would be, if you gave niggardly.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle seems to excuse his earnestness in pressing the Corinthians to the duty of charity (Co2 9:1-5), and proceeds to give directions about the acceptable way and manner of performing it, namely, bountifully, deliberately, and freely; and gives good encouragement for so doing (Co2 9:6 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А оце дару́нок, якого прине́сла твоя невільниця своєму панові, буде да́ний хлопцям, що служать моє́му панові.
Візьми ж благослове́ння моє, що припроваджене тобі, бо Бог був милостивий до мене, та й маю я все“. І благав він його, — і той узяв.
Кажу́ це не тому́, щоб шукав я дава́ння, — я шукаю плоду, що примно́жується на річ вашу.
І вона сказала йому: „Дай мені дара благословення! Бо ти дав мені землю суху, то дай мені водні джере́ла“. І Калев дав їй Ґуллот-горі́шній та Ґуллот-до́лішній.
А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складо́к не робити тоді, аж коли я прийду́.
І верну́вся до Божого чоловіка він та ввесь та́бір його. І прийшов він, і став перед ним та й сказав: „Оце пізнав я, що на всій землі нема Бога, а тільки в Ізраїлі! А тепер візьми́ дару́нка від свого раба“.
щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчи́в би в вас оце добре ді́ло.
І прийшов Давид до Цікла́ґу, і послав зо здо́бичі Юдиним старши́м, при́ятелям своїм, говорячи: „Оце вам подарок зо здо́бичі Господніх ворогі́в“, —