2-е до коринтян 7:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
У мене велика сміли́вість до вас, велика мені похвала́ з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
boldness of speech--(compare Co2 6:11). glorying of you--Not only do I speak with unreserved openness to you, but I glory (boast) greatly to others in your behalf, in speaking of you. filled with comfort--at the report of Titus (Co2 7:6-7, Co2 7:9, Co2 7:13; Co2 1:4). exceeding joyful--Greek, I overabound with joy (Co2 7:7, Co2 7:9, Co2 7:16). our tribulation--described in Co2 7:5; also in Co2 4:7-8; Co2 6:4-5.
Відкрити джерело ↗This chapter begins with an exhortation to progressive holiness and a due regard to the ministers of the gospel (Co2 7:1-4). Then the apostle returns from a long digression to speak further of the affair concerning the incestuous person, and tells them what comfort he received in his distress about that matter, upon his meeting with Titus (Co2 7:5-7), and how re rejoiced in their repentance, with the evidences thereof (Co2 7:8-11). And, lastly, he concludes with endeavouring to comfort the Corinthians, upon whom his admonitions had had so good an effect (Co2 7:12-16).
Відкрити джерело ↗7:4 All our troubles might refer to Paul’s many hardships (6:5) or his problems with the Corinthians themselves. Either way, he was filled with joy because the church’s response had greatly encouraged him (as he explains in 7:5-16).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміли́вости,
Я за́вжди дякую моєму Богові за вас, через Божу благода́ть, що була вам да́на в Христі Ісусі,
Тепер я радію в стражда́ннях своїх за вас, і доповнюю недостачу скорбо́ти Христової і тілі своїм за тіло Його, що воно — Церква;
І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпели́вість,
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
як части́нно нас ви й зрозуміли, що ми вам похвала́, як і ви нам, у день Господа нашого Ісуса.
Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хвалі́ння вас перед Церква́ми!
А Богові подяка, що Він постійно чинить нас переможцями в Христі, і запа́шність знання́ про Себе через нас виявляє на всякому місці!