2-е до коринтян 6:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Translate, to mark the true order of the Greek words, "in everything, as God's ministers recommending ourselves," that is, that our hearers may give our message a favorable hearing, through our consistency in every respect, not that they may glorify us. Alluding to Co2 3:1, he implies, We commend ourselves, not like them by word, but by deed. patience-- (Co2 12:12). Put first. "Pure-minded" follows (Co2 6:6). Three triplets of trials exercising the "patience" (patient endurance) follow: Afflictions (or "tribulations"), necessities, distresses (or "straits"); stripes, imprisonments, tumults; labors, watchings, fastings. The first triplet expresses afflictions generally; the second, those in particular arising from the violence of men; the third, those which he brought on himself directly or indirectly.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle gives an account of his general errand to all to whom he preached; with the several arguments and methods he used (Co2 6:1-10). Then he addresses himself particularly to the Corinthians, giving them good cautions with great affection and strong arguments (Co2 6:11-18).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й.
У всьому нас тиснуть, та не поти́снені ми; ми в важки́х обставинах, але не впадаємо в ро́зпач.
у висна́жуванні та в праці, часто в недосипа́нні, у голоді й спразі, часто в по́сті, у холоді та в наготі́.
Я, Іван, ваш брат і спільник у біді, і в царстві, і в терпінні в Ісусі, був на о́строві, що зветься Патмо́с, за Слово Боже і за сві́дчення Ісуса Христа́.
І Він нас зробив бути здатними служи́телями Ново́го Заповіту, не букви, а Духа, — бо буква вбиває, а Дух оживля́є.
Між притво́ром та же́ртівником нехай плачуть священики, слу́ги Господні, хай мо́лять вони: Змилуйся, Господи, над наро́дом Своїм, і не видай на га́ньбу спадку Свого, щоб над ним панували пога́ни. Нащо будуть казати між наро́дами: Де́ їхній Бог?
А що ти зберіг слово терпіння Мого, то й Я тебе збережу́ від години випробо́вування, що має прийти на ввесь світ, щоб ви́пробувати ме́шканців землі.
А ознаки апо́стола виявилися між вами в усякім терпінні, у знаме́нах і чу́дах та в силах.
Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
Нехай кожен нас так уважає, якби служи́телів Христових і доморя́дників Божих таємни́ць;