2-е до коринтян 5:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
ми ж відважні, і бажаємо краще покинути дім тіла й мати дім у Господа.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
willing--literally, "well content." Translate also, "To go (literally, migrate) from our home in the body, and to come to our home with the Lord." We should prefer to be found alive at the Lord's coming, and to be clothed upon with our heavenly body (Co2 5:2-4). But feeling, as we do, the sojourn in the body to be a separation from our true home "with the Lord," we prefer even dissolution by death, so that in the intermediate disembodied state we may go to be "with the Lord" (Phi 1:23). "To be with Christ" (the disembodied state) is distinguished from Christ's coming to take us to be with Him in soul and body (Th1 4:14-17, "with the Lord"). Perhaps the disembodied spirits of believers have fulness of communion with Christ unseen; but not the mutual recognition of one another, until clothed with their visible bodies at the resurrection (compare Th1 4:13-17), when they shall with joy recognize Christ's image in each other perfect.
Відкрити джерело ↗The apostle proceeds in showing the reasons why they did not faint under their afflictions, namely, their expectation, desire, and assurance of happiness after death (Co2 5:1-5), and deduces an inference for the comfort of believers in their present state (Co2 5:6-8), and another to quicken them in their duty (Co2 5:9-11). Then he makes an apology for seeming to commend himself, and gives a good reason for his zeal and diligence (Co2 5:12-15), and mentions two things that are necessary in order to our living to Christ, regeneration and reconciliation (Co2 5:16 to the end).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Отож, бувши відважні постійно, та знаючи, що, мавши дім у тілі, ми не перебуваємо в домі Господньому,
А коли́ відійду́ й приготу́ю вам місце, Я зно́ву прийду́ й заберу́ вас до Себе, щоб де Я — були й ви.
Улю́блені, — ми тепер Божі діти, але ще не виявилось, що́ ми будемо. Та знаємо, що, коли з'я́виться, то бу́дем подібні до Нього, бо бу́демо бачити Його, як Він є.
Вороги оточили тепер наші кро́ки, наставили очі свої, щоб мене повалити на землю.
Він послав Свої стріли, — та їх розпоро́шив, і стрі́лив Він бли́скавками, — та їх побенте́жив.
Тому́ ми й пильнуємо, - чи зостаємося в домі тіла, чи вихо́димо з дому, - бути Йому лю́бими.
Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого дав Ти Мені, там зо Мною були́, де знахо́джуся Я, щоб бачили славу Мою, яку дав Ти Мені, — бо Ти полюбив Мене перше закла́дин світу.
„Нині відпускаєш раба Свого́, Владико, за словом Твоїм із ми́ром,
Сказав йому пан його: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“
Сказав же йому його пан: „Гаразд, рабе добрий і вірний! Ти в мало́му був вірний, над великим поставлю тебе, — увійди до радощів пана свого!“