2-е до коринтян 5:5
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А Той, Хто на це саме й створив нас, то Бог, що й дав нам завда́ток Духа.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
wrought us--framed us by redemption, justification, and sanctification. for the selfsame thing--"unto" it; namely, unto what is mortal of us being swallowed up in life (Co2 5:4). who also--The oldest manuscripts omit "also." earnest of the Spirit--(See on Co2 1:22). It is the Spirit (as "the first-fruits") who creates in us the groaning desire for our coming deliverance and glory (Rom 8:23).
Відкрити джерело ↗The apostle proceeds in showing the reasons why they did not faint under their afflictions, namely, their expectation, desire, and assurance of happiness after death (Co2 5:1-5), and deduces an inference for the comfort of believers in their present state (Co2 5:6-8), and another to quicken them in their duty (Co2 5:9-11). Then he makes an apology for seeming to commend himself, and gives a good reason for his zeal and diligence (Co2 5:12-15), and mentions two things that are necessary in order to our living to Christ, regeneration and reconciliation (Co2 5:16 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Який і запечатав нас, і в наші серця дав завда́ток Духа.
Але не тільки воно, але й ми самі, маючи зача́ток Духа, і ми самі в собі зідхаємо, очікуючи синівства, відкуплення нашого тіла.
І не засму́чуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день ви́купу.
А хто Його заповіді береже́, той у Нім пробуває, а Він у ньому. А що в нас пробуває, пізнає́мо це з того Духа, що Він нам Його дав.
бо як він серед себе побачить діте́й своїх, чин Моїх рук, вони будуть святи́ти Моє Ймення, і посвятять Святого Якового, і будуть боятися Бога Ізраїля!
щоб радість вчинити сіо́нським жало́бникам, щоб замість по́пелу дати їм оздо́бу, оливу радости замість жало́би, одежу хвали́ замість темного духа! І будуть їх звати дуба́ми праведности, саджанця́ми Господніми, щоб просла́вивсь Господь!
Бо тепе́рішнє легке наше горе достачає для нас у безмірнім багатстві славу вічної ваги,
Бо ми — Його тво́риво, ство́рені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготува́в, щоб ми в них перебува́ли.
А наро́д твій — усі справедли́ві вони, землю вспадку́ють навіки, па́рость Моїх саджанці́в, чин Моїх рук на просла́влення!