2-е до коринтян 4:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому́ то смерть діє в нас, а життя — у вас.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
The "death" of Christ manifested in the continual "perishing of our outward man" (Co2 4:16), works peculiarly in us, and is the means of working spiritual "life" in you. The life whereof we witness in our bodily dying, extends beyond ourselves, and is brought by our very dying to you.
Відкрити джерело ↗In this chapter we have an account, I. Of the constancy of the apostle and his fellow-labourers in their work. Their constancy in declared (Co2 4:1), their sincerity is vouched (Co2 4:2), an objection is obviated (Co2 4:3, Co2 4:4), and their integrity proved (Co2 4:5-7). II. Of their courage and patience under their sufferings. Where see what their sufferings were, together with their allays (Co2 4:8-12), and what it was that kept them from sinking and fainting under them (Co2 4:13 to the end).
Відкрити джерело ↗4:12 Through his life of danger and exposure to mortal peril (see 1 Cor 15:30), Paul was reinforcing the faith of the Christians in the churches that he founded (cp. Col 1:24; 2 Tim 2:10).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й мо́лимось — щоб були досконалими ви!
Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчи́ти доро́гу свою та служі́ння, яке я оде́ржав від Господа Ісуса, — щоб засві́дчити Єва́нгелію благода́ті Божої.
Ми з того пізнали любов, що ду́шу Свою́ Він покла́в був за нас. І ми мусимо класти ду́ші за братів!
Та хоч і стаю я жертвою при жертві і при службі вашої віри, я радію та тішуся ра́зом із вами всіма́.
Я ж з охотою ви́трачуся й себе ви́трачу за душі ваші, хоч що більше люблю́ вас, то менше я лю́блений.
бо за діло Христове набли́зився був аж до смерти, наражаючи на небезпеку життя, щоб допо́внити ваш неста́ток служі́ння для мене.