2-е до коринтян 12:21
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
щоб зно́ву, коли я прийду́, не прини́зив мене поміж вами мій Бог, і щоб мені не оплакувати багатьох, що перше згрішили були, і не покаялися в нечи́стості, і в пере́любі, і в розпусті, що ко́їли їх.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
my God--his God, however trying the humiliation that was in store for him. will humble me--The indicative implies that the supposition will actually be so. The faithful pastor is "humbled" at, and "bewails" the falls of his people, as though they were his own. sinned already--before my last coming [BENGEL], that is, before the second visit which he paid, and in which he had much at Corinth to rebuke. have not repented--shall not have repented [ALFORD]. uncleanness--for example, of married persons (Th1 4:7). fornication--among the unmarried. Next: 2 Corinthians Chapter 13
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle proceeds in maintaining the honour of his apostleship. He magnified his office when there were those who vilified it. What he says in his own praise was only in his own justification and the necessary defence of the honour of his ministry, the preservation of which was necessary to its success. First, He makes mention of the favour God had shown him, the honour done him, the methods God took to keep him humble, and the use he made of this dispensation (Co2 12:1-10). Then he addresses himself to the Corinthians, blaming them for what was faulty among them, and giving a large account of his behaviour and kind intentions towards them (Co2 12:11 to the end).
Відкрити джерело ↗12:21 Paul fears that God will humble me in your presence—a reprise of the previous visit (2:1), when the Corinthians had rebuffed and humiliated Paul. • The vices listed were among the Corinthians’ old sins (see 6:14–7:1; 1 Corinthians Book Introduction, “Setting”).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Попере́джував я й попере́джу́ю, — як у вас був удру́ге, так тепер неприсутній, — отих, що згрішили перед тим, і всіх інших, що коли прийду знову, то я не помилую,
А лякливим, і невірним, і мерзки́м, і душогубам, і розпусникам, і чарівника́м, і ідоля́нам, і всім неправдомовцям, — їхня частина в озері, що горить огнем та сіркою“, а це — друга смерть!
Отож, умертвіть ваші земні члени: розпусту, не́чисть, при́страсть, лиху пожадли́вість та заже́рливість, що вона ідолослу́ження,
Всюди чути, що між вами пере́люб, і то такий пере́люб, який і між поганами незна́ний, — що хтось має за дружи́ну собі дружину ба́тькову.
Учинки тіла явні, то є: пере́люб, нечистість, розпу́ста,
спасайте і виривайте з огню, а до інших будьте милосердні зо стра́хом, і нена́видьте навіть одежу, опоганену від тіла!
Як Содо́м і Гомо́рра та міста́ коло них, що таким самим способом чинили пере́люб та ходили за іншим тілом, поне́сли кару вічного огню, і поставлені в при́клад, —
А поза ним будуть пси, і чарівники́, і розпу́сники, і душогуби, і ідоля́ни, і кожен, хто любить та чинить неправду.
Нехай буде в усіх че́сний шлюб та ложе непоро́чне, а блу́дників та пере́любів судитиме Бог.
А коли я почув це слово, то розде́р я одежу свою та плаща́ свого, і рвав воло́сся з голови своєї та з бороди своєї, і сидів остовпі́лий...