2-е до коринтян 12:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тому любо мені перебува́ти в неду́гах, у при́кростях, у бі́дах, у переслідуваннях, в утисках через Христа. Коли бо я слаби́й, тоді я сильни́й.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
take pleasure in--too strongly. Rather as the Greek, "I am well contented in." infirmities--the genus. Two pairs of species follow, partly coming from "Satan's messenger," partly from men. reproaches--"insults." when--in all the cases just specified. then--then especially. strong--"powerful" in "the power of Christ" (Co2 12:9; Co2 13:4; Heb 11:34).
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle proceeds in maintaining the honour of his apostleship. He magnified his office when there were those who vilified it. What he says in his own praise was only in his own justification and the necessary defence of the honour of his ministry, the preservation of which was necessary to its success. First, He makes mention of the favour God had shown him, the honour done him, the methods God took to keep him humble, and the use he made of this dispensation (Co2 12:1-10). Then he addresses himself to the Corinthians, blaming them for what was faulty among them, and giving a large account of his behaviour and kind intentions towards them (Co2 12:11 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І сказав Він мені: „До́сить тобі Моєї благодаті, — бо сила Моя здійснюється в немочі“. Отож, краще я буду хвалитись своїми не́мочами, щоб сила Христова вселилася в мене.
Наре́шті, мої брати, зміцняйтеся Господом та могу́тністю сили Його!
І не тільки нею, але й хвалимося в утисках, знаючи, що утиски приносять терпели́вість,
Бо хоч Він був і розп'я́тий в не́мочі, та живий із сили Божої. Так і ми, — хоча не́мічні в Нім, та з Ним бу́демо жити з Божої сили у вас.
Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
а в усьому себе виявляємо, як служи́телів Божих, у великім терпінні, у скорбо́тах, у бідах, у тісно́тах,
Блаженні ви бу́дете, коли люди знена́видять вас, і коли прожену́ть вас, і ганьби́тимуть, і знесла́влять, як зле, ім'я́ ваше за Лю́дського Сина.
що в усякій скорбо́ті Він нас потішає, щоб змогли потішати й ми тих, що в усякій скорбо́ті знахо́дяться, тією потіхою, якою потішує Бог нас самих.
Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й мо́лимось — щоб були досконалими ви!
А вони поверта́лися з синедріо́ну, радіючи, що сподоби́лись прийняти знева́гу за Йме́ння Го́спода Ісуса.