2-е до коринтян 11:31
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Знає Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, — а Він благослове́нний навіки, — що я не говорю́ неправди.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
This solemn asseveration refers to what follows. The persecution at Damascus was one of the first and greatest, and having no human witness of it to adduce to the Corinthians, as being a fact that happened long before and was known to few, he appeals to God for its truth. Luke (Act 9:25) afterwards recorded it (compare Gal 1:20), [BENGEL]. It may ALSO refer to the revelation in Co2 12:1, standing in beautiful contrast to his humiliating escape from Damascus.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle goes on with his discourse, in opposition to the false apostles, who were very industrious to lessen his interest and reputation among the Corinthians, and had prevailed too much by their insinuations. I. He apologizes for going about to commend himself, and gives the reason for what he did (Co2 11:1-4). II. He mentions, in his own necessary vindication, his equality with the other apostles, and with the false apostles in this particular of preaching the gospel to the Corinthians freely, without wages (Co2 11:5-15). III. He makes another preface to what he was about further to say in his own justification (Co2 11:16-21). And, IV. He gives a large account of his qualifications, labours, and sufferings, in which he exceeded the false apostles (Co2 11:22 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
що їхні й отці, і від них же тілом Христос, що Він над усіма́ Бог, благослове́нний, навіки, амі́нь.
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що нас у Христі поблагословив усяким благослове́нням духовним у небесах,
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя й Бог потіхи всілякої,
щоб ви однодушно, одними у́стами сла́вили Бога й Отця Господа нашого Ісуса Христа.
Я й Отець — Ми одне!“
Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.
Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, що великою Своєю милістю відродив нас до живої надії через воскре́сення з мертвих Ісуса Христа,
Ми дякуємо Богові, Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, за́вжди за вас мо́лячись,
за славною Єва́нгелією блаженного Бога, яка мені зві́рена.
Говорить до неї Ісус: „Не торкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до Отця. Але йди до братів Моїх та їм розпові́ж: Я йду до Свого Отця й Отця вашого, і до Бога Мого й Бога вашого!“