1-е до коринтян 6:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Хіба ви не знаєте, що ми будем судити анголі́в, а не тільки життє́ве?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
judge angels--namely, bad angels. We who are now "a spectacle to angels" shall then "judge angels." The saints shall join in approving the final sentence of the Judge on them (Jde 1:6). Believers shall, as administrators of the kingdom under Jesus, put down all rule that is hostile to God. Perhaps, too, good angels shall then receive from the Judge, with the approval of the saints, higher honors.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle, I. Reproves them for going to law with one another about small matters, and bringing the cause before heathen judges (Co1 6:1-8). II. He takes occasion hence to warn them against many gross sins, to which they had been formerly addicted (Co1 6:9-11). III. And, having cautioned them against the abuse of their liberty, he vehemently dehorts them from fornication, by various arguments (Co1 6:12 to the end).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І анголі́в, що не зберегли початкового стану свого, але кинули жи́тло своє, Він зберіг у вічних кайда́нах під те́мрявою на суд великого дня.
Тоді скаже й тим, хто ліво́руч: „Ідіть ви від Мене, прокля́ті, у вічний огонь, що дияволові та його посланця́м пригото́ваний.
А ви, коли маєте суд за життєве, то ставите суддями тих, хто нічо́го не значить у Церкві.
А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтя́жувалися ненаже́рством та п'янством, і життє́вими кло́потами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
Бо Дима́с мене кинув, цей вік полюбивши, і пішов до Солу́ня, Кри́скент до Гала́тії, Тит до Далма́тії.
Бо жоден воя́к не в'яжеться в справи життя, аби догодити тому, хто ві́йсько збирає.
Бо як Бог анголі́в, що згрішили, не помилував був, а в кайда́нах те́мряви вкинув до а́ду, і передав зберігати на суд;
І Господь загримів у небеса́х, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняни́й!