1-е до коринтян 4:4
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Я бо проти себе нічого не знаю, але цим не випра́вдуюсь; Той же, Хто судить мене, то Госпо́дь.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
by myself--Translate, "I am conscious to myself of no (ministerial) unfaithfulness." BENGEL explains the Greek compound, "to decide in judgments on one in relation to others," not simply to judge. am I not hereby justified--Therefore conscience is not an infallible guide. Paul did not consider his so. This verse is directly against the judicial power claimed by the priests of Rome.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle, I. Directs them how to account of him and his fellow-ministers, and therein, tacitly at least, reproves them for their unworthy carriage towards him (Co1 4:1-6). II. He cautions them against pride and self-elation, and hints at the many temptations they had to conceive too highly of themselves, and despise him and other apostles, because of the great diversity in their circumstances and condition (Co1 4:7-13). III. He challenges their regard to him as their father in Christ (Co1 4:14-16). IV. He tells them of his having sent Timothy to them, and of his own purpose to come to them shortly, however some among them had pleased themselves, and grown vain, upon the quite contrary expectation (Co1 4:17 to the end).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Він моє милосердя й тверди́ня моя, форте́ця моя та моя охоро́на мені, Він мій щит, і я до Нього вдаю́ся, Він мій наро́д підбиває під мене!
Хай наді́ю складає Ізраїль на Господа відтепе́р аж наві́ки!
Бо це нам хвала́, — сві́дчення нашого сумління, що в святості й чистості Божій, не в тілесній мудрості, але в Божій благода́ті жили́ ми на світі, особливо ж у вас.
Всяка дорога люди́ни пряма́ в її о́чах, та керує серцями Госпо́дь.
за свою справедливість тримаюся міцно, — й її не пущу́, моє серце не буде ганьби́ти ні о́дного з днів моїх, —
Бо не слухачі Зако́ну справедливі перед Богом, але виконавці Закону ви́правдані бу́дуть.
Бо мусимо всі ми з'явитися перед судо́вим престолом Христовим, щоб кожен прийняв згідно з тим, що́ в тілі робив він, - чи добре, чи лихе́.
Тому́ не судіть передчасно нічо́го, аж поки не при́йде Госпо́дь, що й ви́світлить таємниці те́мряви та виявить за́думи серде́ць, і тоді кожному бу́де похвала́ від Бога.
„Оце я знікче́мнів, — що ж маю Тобі відповісти? Я кладу́ свою руку на уста свої.
І як може люди́на бути праведною перед Богом, і як може бути чистим, від жінки наро́джений?