1-е до коринтян 4:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ми нерозумні Христа ради, а ви мудрі в Христі; ми слабі, ви ж міцні́; ви славні, а ми безчесні!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Irony. How much your lot (supposing it real) is to be envied, and ours to be pitied. fools-- (Co1 1:21; Co1 3:18; compare Act 17:18; Act 26:24). for Christ's sake . . . in Christ--Our connection with Christ only entails on us the lowest ignominy, "ON ACCOUNT OF," or, "FOR THE SAKE OF" Him, as "fools"; yours gives you full fellowship IN Him as "wise" (that is, supposing you really are all you seem, Co1 3:18). we . . . weak . . . ye . . . strong-- (Co1 2:3; Co2 13:9). we . . . despised-- (Co2 10:10) because of our "weakness," and our not using worldly philosophy and rhetoric, on account of which ye Corinthians and your teachers are (seemingly) so "honorable." Contrast with "despised" the "ye (Galatians) despised not my temptation . . . in my flesh" (Gal 4:14).
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle, I. Directs them how to account of him and his fellow-ministers, and therein, tacitly at least, reproves them for their unworthy carriage towards him (Co1 4:1-6). II. He cautions them against pride and self-elation, and hints at the many temptations they had to conceive too highly of themselves, and despise him and other apostles, because of the great diversity in their circumstances and condition (Co1 4:7-13). III. He challenges their regard to him as their father in Christ (Co1 4:14-16). IV. He tells them of his having sent Timothy to them, and of his own purpose to come to them shortly, however some among them had pleased themselves, and grown vain, upon the quite contrary expectation (Co1 4:17 to the end).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І я в вас був у немочі, і в страху́, і в великім тремті́нні.
Хай не зво́дить ніхто сам себе́. Як кому з вас здається, що він мудрий в цім віці, нехай стане нерозумним, щоб бути премудрим.
А дехто з філо́софів епікуре́їв та сто́їків сперечалися з ним. Одні говорили: „Що́ то хоче сказати оцей пустомо́в?“ А інші: „Здається, він проповідник чужих богів“, бо він їм звіща́в Єва́нгелію про Ісуса й воскре́сення.
Ми тішимося, коли ми слабі, а ви сильні. Про це й мо́лимось — щоб були досконалими ви!
Коли ж він боронився отак, то Фест проказав гучни́м голосом: „Дурієш ти, Павле! Велика наука доводить тебе до нерозуму“!
Коли ж вас ганьбля́ть за Христове Ім'я́, то ви блаженні, бо на вас спочиває Дух слави й Дух Божий.
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.
Прийшли дні наві́щення, прийшли дні заплати, — Ізраїль пізна́є оце: „Нерозумний пророк цей, шале́ний муж духа“, — за числе́нність прови́н твоїх і велике знена́видження!
Хто пого́рджує ближнім своїм, той позба́влений розуму, а розумна люди́на мовчить.
А для деяких, що були себе певні, що вони ніби праведні, і за ніщо́ мали інших, Він притчу оцю розповів.