1-е до коринтян 2:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
яку ніхто з володарів цього віку не пізнав; коли б бо пізнали були́, то не розп'яли́ б вони Господа слави!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Which--wisdom. The strongest proof of the natural man's destitution of heavenly wisdom. crucified . . . Lord of glory--implying the inseparable connection of Christ's humanity and His divinity. The Lord of glory (which He had in His own right before the world was, Joh 17:4, Joh 17:24) was crucified.
Відкрити джерело ↗The apostle proceeds with his argument in this chapter, and, I. Reminds the Corinthians of the plain manner wherein he delivered the gospel to them (Co1 2:1-5). But yet, II. Shows them that he had communicated to them a treasure of the truest and highest wisdom, such as exceeded all the attainments of learned men, such as could never have entered into the heart of man if it had not been revealed, nor can be received and improved to salvation but by the light and influence of that Spirit who revealed it (Co1 2:6 to the end).
Відкрити джерело ↗2:8 The rulers of this world are probably political rulers rather than spiritual authorities (see also 15:24; cp. Acts 3:14-15; 4:10; 5:29-32).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо ме́шканці Єрусалиму та їхня старши́на Його не пізнали, а пророчі слова — які щосуботи читаються — вони спо́внили при́судом,
Брати́ мої, не зважаючи на обличчя, майте віру в нашого Господа слави, Ісуса Христа.
Степан же промовив: „Послухайте, мужі-браття й отці! Бог слави з'явивсь Авраамові, отцеві нашому, як він у Месопота́мії був, перше ніж оселився в Хара́ні,
А ми гово́римо про мудрість між досконалими, але мудрість не віку цього, ані володарів цього віку, що гинуть,
Але засліпилися їхні думки́, бо те саме покрива́ло аж до сьогодні лишилось незняте в чита́нні Старо́го Заповіту, бо зникає воно Христо́м.
мене, що давніше був богознева́жник, і гноби́тель, і напасни́к, але був помилуваний, бо я те чинив нетяму́чий у невірстві.
I сказали до Нього вони: „Де Отець Твій?“ Ісус відповів: „Не знаєте ви ні Мене, ні Мого Отця. Якби знали Мене, то й Отця Мого знали б“.
А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
Того ча́су, навчаючи, промовив Ісус: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовля́там відкрив.
Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?