1-е до коринтян 12:18
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Та нині Бог розкла́в чле́ни в тілі, кожного з них, як хотів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
now--as the case really is. every one--each severally.
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle, I. Considers the case of spiritual gifts, which were very plentifully poured out on the Corinthian church. He considers their original, that they are from God; their variety and use, that they were all intended for one and the same general end, the advancement of Christianity and the church's edification (Co1 12:1-11). II. He illustrates this by an allusion to a human body, in which all the members have a mutual relation and subserviency, and each has its proper place and use (Co1 12:12-26). III. He tells us that the church is the body of Christ, and the members are variously gifted for the benefit of the whole body, and each particular member (Co1 12:27-30). And them, IV. Closes with an exhortation to seek somewhat more beneficial than these gifts (Co1 12:31).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А інших поставив Бог у Церкві поперше — апо́столами, подруге — проро́ками, потрете — учителя́ми, потім дав сили, також да́ри вздоро́влення, допомо́ги, управлі́ння, різні мови.
А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
Через да́ну мені благода́ть кажу́ кожному з вас не ду́мати про себе більш, ніж належить ду́мати, але ду́мати скромно, у міру віри, як кожному Бог наділи́в.
Не лякайся, черідко мала́, бо сподо́балося Отцю вашому дати вам Царство.
Бо хто ж Аполло́с? Або хто то Павло? Вони тільки служи́телі, що ви ввірували через них, і то скільки кому́ дав Госпо́дь.
Того ча́су Ісус звеселився був Духом Святим і промовив: „Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти оце від премудрих і розумних, та його немовлятам відкрив. Так, Отче, бо Тобі так було до вподоби!
Хто землю простя́г над водою, бо навіки Його милосердя!
а нашим пристойним того не — потрібно. Та Бог змішав тіло, і честь більшу дав нижчому членові,
І вони кли́кнули до Господа та й сказали: „О Господи, нехай же не згинемо ми за душу цього чоловіка, і не давай на нас непови́нної крови, бо Ти, Господи, чиниш, як бажаєш!“
і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зе́рняті тіло його.