1-е до коринтян 12:11
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А все оце чинить один і той Самий Дух, уділя́ючи кожному осібно, як Він хоче.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
as he will-- (Co1 12:18; Heb 2:4).
Відкрити джерело ↗In this chapter the apostle, I. Considers the case of spiritual gifts, which were very plentifully poured out on the Corinthian church. He considers their original, that they are from God; their variety and use, that they were all intended for one and the same general end, the advancement of Christianity and the church's edification (Co1 12:1-11). II. He illustrates this by an allusion to a human body, in which all the members have a mutual relation and subserviency, and each has its proper place and use (Co1 12:12-26). III. He tells us that the church is the body of Christ, and the members are variously gifted for the benefit of the whole body, and each particular member (Co1 12:27-30). And them, IV. Closes with an exhortation to seek somewhat more beneficial than these gifts (Co1 12:31).
Відкрити джерело ↗12:11 The Spirit . . . decides which gift each person should have: See 12:4, 6, 18, 28. Paul paradoxically affirms both the sovereign choice of God in giving spiritual gifts and the human responsibility to “earnestly desire the most helpful gifts” (12:31).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Є різниця між да́рами ми́лости, Дух же той Самий.
коли Бог був засві́дчив озна́ками й чу́дами, і різними силами та обдарува́нням Духом Святим із волі Своє́ї.
Ми ж не будем хвалитись над міру, а в міру міри́ла, що його Бог призна́чив на міру для нас, щоб і до нас досягти́.
Є різниця й між ді́ями, але Бог той же Самий, що в усіх робить усе.
А кожному з нас да́на благода́ть у міру дару Христового.
Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хо́чу, зробити? Хіба око твоє за́здре від того, що я добрий?“
Іван відповів і сказав: „Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
І ми маємо різні да́ри, згідно з благода́ттю, да́ною нам: коли пророцтво — то виконуй його́ в міру віри,
Так, Отче, — бо Тобі так було до вподо́би!
Бо хо́чу, щоб усі чоловіки були, як і я; але кожен має від Бога свій дар, — один так, інший так.