До римлян 7:10
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
а я вмер; і сталася мені та заповідь, що для життя, на смерть,
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
And--thus. the commandment, which was, &c.--designed to--give life--through the keeping of it. I found to be unto death--through breaking it. For sin--my sinful nature. taking occasion by the commandment, deceived me--or "seduced me"--drew me aside into the very thing which the commandment forbade. and by it slew me--"discovered me to myself to be a condemned and gone man" (compare Rom 7:9, "I died").
Відкрити джерело ↗We may observe in this chapter, I. Our freedom from the law further urged as an argument to press upon us sanctification (Rom 7:1-6). II. The excellency and usefulness of the law asserted and proved from the apostle's own experience, notwithstanding (Rom 7:7-14). III. A description of the conflict between grace and corruption in the heart (Rom 7:14, Rom 7:15, to the end).
Відкрити джерело ↗7:10 which were supposed to bring life: The Old Testament promised a blessed and secure life to those who obeyed the law (e.g., Lev 18:5, quoted in Rom 10:5). However, human beings inherit from Adam a strong tendency to sin. Therefore, when God’s commands come to us, we do not naturally obey them, but resist and disobey them. Instead of bringing life, the law only confirms and exposes our lost and helpless condition. We need a change of heart that the law cannot provide.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Коли ж служі́ння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізра́їлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу мину́щу обличчя його,
Мойсей бо пише про праведність, що від Закону, що „люди́на, яка його виконує, буде ним жити“.
І будете додержувати постанов Моїх та уста́вів Моїх, що люди́на їх вико́нує й ними живе. Я — Госпо́дь!
А Зако́н не від віри, але „хто чинитиме те, той житиме ним“.
І дав їм постанови Свої, і познайо́мив їх з постано́вами Моїми, які коли чинитиме люди́на, то житиме ними.
Та стали ворохо́бні ті сини проти Мене, — уставами Моїми не ходили, а постанов Моїх не перестерігали, щоб виконувати їх, які коли робить люди́на, то житиме ними, і суботи Мої зневажали. І поду́мав Я був, що виллю лютість Свою на них, щоб заспоко́їти гнів Мій на них на пустині.
Та став ворохо́бним проти мене Ізраїлів дім на пустині, — уставами Моїми не ходили вони, і повідкида́ли Мої постанови, які коли чинить люди́на, то житиме ними, а суботи Мої дуже зневажа́ли. Тому́ Я сказав був, що виллю лютість Свою на них на пустині, щоб ви́губити їх.