До римлян 6:2
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
God forbid--"That be far from us"; the instincts of the new creature revolting at the thought. How shall we, that are dead, &c.--literally, and more forcibly, "We who died to sin (as presently to be explained), how shall we live any longer therein?"
Відкрити джерело ↗The apostle having at large asserted, opened, and proved, the great doctrine of justification by faith, for fear lest any should suck poison out of that sweet flower, and turn that grace of God into wantonness and licentiousness, he, with a like zeal, copiousness of expression, and cogency of argument, presses the absolute necessity of sanctification and a holy life, as the inseparable fruit and companion of justification; for, wherever Jesus Christ is made of God unto any soul righteousness, he is made of God unto that soul sanctification, Co1 1:30. The water and the blood came streaming together out of the pierced side of the dying Jesus. And what God hath thus joined together let not us dare to put asunder.
Відкрити джерело ↗6:2 we have died to sin: As Paul makes clear in 6:3-10, our new relationship to sin is possible because of our vital connection with the death of Jesus. Just as dying means entrance into an entirely new state of being, our relationship with sin is now different because of Christ’s death. To be “dead to sin” does not mean to be entirely insensitive to sin and temptation—believers are still involved in a battle with sin (6:12-14). However, Christians no longer have to live as helpless slaves to sin; they can choose not to sin (6:6, 14, 16-22).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Кожен, хто родився від Бога, не чинить гріха, бо в нім пробуває насіння Його. І не може грішити, бо від Бога наро́джений він.
Бож ви вмерли, а життя ваше сховане в Бозі з Христом.
Він тілом Своїм Сам підніс гріхи наші на дерево, щоб ми вмерли для гріхів та для праведности жили; Його „ранами ви вздоро́вилися“.
Так, мої браття, і ви вмерли для Зако́ну через тіло Христове, щоб належати вам іншому, Воскре́слому з мертвих, щоб прино́сити плід Богові.
Бо Зако́ном я вмер для Зако́ну, щоб жити для Бога. Я розп'я́тий з Христом.
А тепер ми звільни́лись від Закону, умерши для того, чим були зв'язані, щоб служити нам обно́вленням духа, а не старістю букви.
Як слухняні, не застосовуйтеся до попередніх пожадливо́стей вашого неві́дання,
Отож, як ви вмерли з Христом для стихі́й світу, то чого ви, немов ті, хто в світі живе, пристаєте на постанови:
А щодо мене, то нехай нічим не хвалюся, хіба тільки хрестом Господа нашого Ісуса Христа, що ним розп'я́тий світ для мене, а я для світу.
Нема більшого в цім домі від мене, і він не стримав від мене нічого, хібащо тебе, — бо ти жінка його. Як же я вчиню це велике зло, і згрішу перед Богом?“