До римлян 5:13
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Гріх бо був у світі й до Зако́ну, але гріх не ста́виться в прови́ну, коли немає Зако́ну.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For until the law sin was in the world--that is during all the period from Adam "until the law" of Moses was given, God continued to treat men as sinners. but sin is not imputed where there is no law--"There must therefore have been a law during that period, because sin was then imputed"; as is now to be shown.
Відкрити джерело ↗The apostle, having made good his point, and fully proved justification by faith, in this chapter proceeds in the explication, illustration, and application of that truth. I. He shows the fruits of justification (Rom 5:1-5). II. He shows the fountain and foundation of justification in the death of Jesus Christ, which he discourses of at large in the rest of the chapter.
Відкрити джерело ↗5:13-14 Paul continues his explanation of “everyone sinned” (5:12) by stating that people who died between the times of Adam and Moses were not subject to specific commandments from God. Therefore, their condemnation was not only because of their own sin. It was because of their union with Adam, who sinned by violating an explicit commandment of God.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо Зако́н чинить гнів; де ж немає Закону, немає й пере́ступу.
Жало́ ж смерти — то гріх, а сила гріха — то Зако́н.
Кожен, хто чинить гріх, чинить і беззако́ння. Бо гріх — то беззако́ння.
І було зле в очах Господа те, що він чинив, і вбив Він також його.
І був Ер, Юдин перворідний, злий в очах Господа, — і Господь його вбив.
І промовив Господь: „Через те, що крик Содому й Гомори великий, і що гріх їхній став дуже тяжкий,
І почув Господь пахощі любі, і в серці Своєму промовив: „Я вже більше не буду землі проклинати за людину, бо нахил людського серця лихий від віку його молодого. І вже більше не вбиватиму всього живого, як то Я вчинив був.
А люди содомські були дуже злі та грішні перед Господом.
Ще вони не полягали, а люди того міста, люди Содому — від малого аж до старого, увесь наро́д звідусюди оточили той дім.
І зіпсулась земля перед Божим лицем, і напо́внилась земля насильством.