До римлян 3:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Бо що ж, що не вірували деякі? Чи ж їхнє недовірство знищить вірність Божу?
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
For what if some did not believe?--It is the unbelief of the great body of the nation which the apostle points at; but as it sufficed for his argument to put the supposition thus gently, he uses this word "some" to soften prejudice. shall their unbelief make the faith of God--or, "faithfulness of God." of none effect?--"nullify," "invalidate" it.
Відкрити джерело ↗The apostle, in this chapter, carries on his discourse concerning justification. He had already proved the guilt both of Gentiles and Jews. Now in this chapter, I. He answers some objections that might be made against what he had said about the Jews (Rom 3:1-8). II. He asserts the guilt and corruption of mankind in common, both Jews and Gentiles (Rom 3:9-18). III. He argues thence that justification must needs be by faith, and not by the law, which he gives several reasons for (Rom 3:19 to the end). The many digressions in his writings render his discourse sometimes a little difficult, but his scope is evident.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
А коли ми невірні, зостається Він вірним, бо не може зректися Само́го Себе!
Бо Єва́нгелія була звіщена нам, як і тим. Але не прине́сло пожитку їм слово почуте, бо воно не злучилося з вірою слухачів.
Не так, щоб Слово Боже не збуло́ся. Бо не всі ті ізра́їльтяни, хто від Ізраїля,
так буде і Слово Моє, що вихо́дить із уст Моїх: порожнім до Мене воно не верта́ється, але зробить, що Я пожада́в, і буде мати пово́дження в то́му, на що Я його посилав!
І також Ізраїлева Слава не скаже неправди та не буде каятися, бо Він не люди́на, щоб каятись“.
Ми за́вжди повинні подяку складати за вас Богові, бра́ття, як і годи́ться, бо сильно росте віра ваша, і примно́жується любов кожного з усіх вас один до о́дного.
Бог не чоловік, щоб неправду казати, і Він не син лю́дський, щоб Йому жалкува́ти. Чи ж Він був сказав — і не зробить, чи ж Він говорив — та й не виконає?
Отож, Ти ожи́виш нас зно́ву, — і буде радіти наро́д Твій Тобою!
Але не всі послухались Єва́нгелії. Бо Ісая каже: „Господи, хто повірив тому, що почув був від нас?“
Небо й земля промине́ться, але не минуться слова́ Мої!