До римлян 3:27
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Тож де похвальба́? Виключена. Яким зако́ном? Законом діл? Ні, але зако́ном віри.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
INFERENCES FROM THE FOREGOING DOCTRINES AND AN OBJECTION ANSWERED. (Rom 3:27-31) Where is boasting then? . . . excluded. By what law?--on what principle or scheme?. of works? Nay; but by the law of faith.
Відкрити джерело ↗The apostle, in this chapter, carries on his discourse concerning justification. He had already proved the guilt both of Gentiles and Jews. Now in this chapter, I. He answers some objections that might be made against what he had said about the Jews (Rom 3:1-8). II. He asserts the guilt and corruption of mankind in common, both Jews and Gentiles (Rom 3:9-18). III. He argues thence that justification must needs be by faith, and not by the law, which he gives several reasons for (Rom 3:19 to the end). The many digressions in his writings render his discourse sometimes a little difficult, but his scope is evident.
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Бо коли Авраам ви́правдався діла́ми, то він має похвалу, та не в Бога.
Ти, що хва́лишся Зако́ном, зневажаєш Бога пере́ступом Зако́ну!
Ось ти звешся юдеєм, і спираєшся на Зако́на, і хвалишся Богом,
Та все зачинило Писа́ння під гріх, щоб віруючим була да́на обі́тниця з віри в Ісуса Христа.
Тож знахо́джу зако́на, коли хочу робити добро, — що зло лежить у мені.
Того дня ти не бу́деш соро́митись всіма́ своїми діла́ми, якими грішив проти Мене, бо тоді Я відки́ну з твоєї сере́дини тих, хто радіє твоєю пишно́тою, і ти ви́соко більш не стоятимеш вже на святій Моїй горі.
бо коли вони ще не народились, і нічо́го доброго чи злого не вчинили, — щоб позоста́лась постанова Божа у вибра́нні
Дякую Богові через Ісуса Христа, Господа нашого. Тому́ то я сам служу́ розумом Законові Божому, але тілом — закону гріховному.
Хто бо тебе вирізня́є? Що́ ти маєш, чого б ти не взяв? А коли ж бо ти взяв, чого чва́нишся, ніби не взяв?
Хто увірує й охри́ститься, — буде спасе́ний, а хто не ввірує — засу́джений буде.