До римлян 3:12
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
усі повідступа́ли, ра́зом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одно́го!
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
JEWISH OBJECTIONS ANSWERED. (Rom 3:1-8) What advantage then hath the Jew?--that is, "If the final judgment will turn solely on the state of the heart, and this may be as good in the Gentile without, as in the Jew within, the sacred enclosure of God's covenant, what better are we Jews for all our advantages?" Answer:
Відкрити джерело ↗The apostle, in this chapter, carries on his discourse concerning justification. He had already proved the guilt both of Gentiles and Jews. Now in this chapter, I. He answers some objections that might be made against what he had said about the Jews (Rom 3:1-8). II. He asserts the guilt and corruption of mankind in common, both Jews and Gentiles (Rom 3:9-18). III. He argues thence that justification must needs be by faith, and not by the law, which he gives several reasons for (Rom 3:19 to the end). The many digressions in his writings render his discourse sometimes a little difficult, but his scope is evident.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
хто не обмовля́є своїм язиком, і злого не чинить для друга свого, і свого ближнього не зневажає!
Немає люди́ни праведної на землі, що робила б добро́ й не грішила,
Доро́ги споко́ю не знають, і правосу́ддя немає на їхніх стежка́х, — вони покрутили собі свої сте́жки, і кожен, хто нею ступає, не знає споко́ю.
І стали всі ми, як нечистий, а вся пра́ведність на́ша — немов поплямо́вана мі́сячним о́діж, і в'я́немо всі ми, мов листя, а наша провина, як вітер, несе нас.
Усі ми блуди́ли, немов ті овечки, розпоро́шились кожен на власну дорогу, — і на Нього Господь покла́в гріх усіх нас!
Крім то́го, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог люди́ну, та ви́гадок усяких шукають вони!
Ви бо були як ті вівці заблу́кані, та ви повернулись до Пастиря й Опікуна ваших душ.
між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думо́к, і з природи були дітьми́ гніву, як і інші, -
Колись то для тебе він був непотрібний, тепер же для тебе й для мене він дуже потрібний.
І побачив Бог усе, що вчинив. І ото, — вельми добре воно! І був вечір, і був ранок, — день шостий.