До римлян 2:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
а сварливим та тим, хто противиться правді, але кориться неправді, — лютість та гнів.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
But unto them that are contentious, and do not obey the truth, &c.--referring to such keen and determined resistance to the Gospel as he himself had too painfully witnessed on the part of his own countrymen. (See Act 13:44-46; Act 17:5, Act 17:13; Act 18:6, Act 18:12; and compare Th1 2:15-16). indignation and wrath--in the bosom of a sin-avenging God.
Відкрити джерело ↗The scope of the first two chapters of this epistle may be gathered from Rom 3:9, "We have before proved both Jews and Gentiles that they are all under sin." This we have proved upon the Gentiles (ch. 1), now in this chapter he proves it upon the Jews, as appears by Rom 2:17, "thou art called a Jew." I. He proves in general that Jews and Gentiles stand upon the same level before the justice of God, to Rom 2:11. II. He shows more particularly what sins the Jews were guilty of, notwithstanding their profession and vain pretensions (Rom 2:17 to the end).
Відкрити джерело ↗2:8 Live for themselves translates a rare Greek word (eritheia) that seems to convey the idea of selfish ambition or strife. Using this word, Aristotle scolded the politicians of his day for seeking public office for selfish gain rather than from a desire to serve the people (Aristotle, Politics 5.3; see also 2 Cor 12:20; Gal 5:20; Phil 1:17; 2:3; Jas 3:14, 16).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
„в огні полум'я́ному, що даватиме помсту на тих, хто Бога не знає, і не слухає“ Єва́нгелії Господа нашого Ісуса.
Бо час уже суд розпочати від Божого дому; а коли він почнеться перше з нас, то який кінець тих, хто противиться Божій Єва́нгелії?
І місто велике розпа́лося на три частини, і попадали лю́дські міста́. І великий Вавилон був згаданий перед Богом, щоб дати йому чашу вина Його лютого гніву.
Тільки сварка пихо́ю зчиня́ється, а мудрість із тими, хто ра́диться.
Тож дяка Богові, що ви, бувши рабами гріха, від серця послухались того роду науки, якому ви себе віддали́.
Коли ж хто сперечатися хоче, — ми такого звича́ю не маємо, ані Церкви́ Божі.
то той питиме з вина Божого гніву, вина незмішаного в чаші гніву Його, і буде му́чений в огні й сірці перед ангола́ми святими та перед А́гнцем.
бо Своїм Ангола́м Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах твоїх, —
Вірою Авраа́м, покликаний на місце, яке мав прийняти в спа́дщину, послухався та й пішов, не відаючи, куди йде.
Вистерігайсь нерозумних змага́нь, і родоводів, і спорів, і супере́чок про Зако́н, — бо вони некори́сні й марні́.