До римлян 1:14
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
I am debtor both to the Greeks--cultivated and to the Barbarians--rude.
Відкрити джерело ↗In this chapter we may observe, I. The preface and introduction to the whole epistle, to Rom 1:16. II. A description of the deplorable condition of the Gentile world, which begins the proof of the doctrine of justification by faith, here laid down at Rom 1:17. The first is according to the then usual formality of a letter, but intermixed with very excellent and savoury expressions.
Відкрити джерело ↗1:14 to people in both the civilized world and the rest of the world (literally to Greeks and barbarians): The Greeks prided themselves on being sophisticated and cultured, while regarding people from other cultures as inferior. They mocked other peoples’ poorly spoken Greek, claiming that they could only say “bar bar,” a nonsense phrase from which our word barbarian comes. Paul uses this cultural divide to emphasize his intention to preach the Good News to all kinds of people.
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І промовив до нього Господь: „Іди, бо для Мене — посу́дина ви́брана він, щоб носити Ім'я́ Моє перед наро́дами, і царями, і синами Ізраїля.
де нема ані ге́ллена, ані юдея, обрі́зання та необрі́зання, ва́рвара, ски́та, раба, вільного, — але все та в усьому Христос!
Але Він до мене промовив: „Іди, бо пошлю Я далеко тебе, — до поган!“
Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
Ваша ж слухня́ність дійшла до всіх. І я тішусь за вас, але хо́чу, щоб були ви мудрі в доброму, а про́сті в злому.
Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,
І буде там бита дорога та путь, і будуть її називати: дорога свята, — не ходитиме нею нечистий, і вона буде належати наро́дові його; не заблу́дить також нерозумний, як буде тією дорогою йти.
Тому́ то, браття, ми не боржники́ тіла, щоб жити за тілом;
Не будьте винні ніко́му нічо́го, крім того, щоб любити один о́дного. Бо хто іншого любить, той виконав Зако́на.
Бо ви те́рпите радо безумних, самі мудрими бувши.