До римлян 11:8
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
як написано: „Бог дав їм духа засипа́ння, очі, щоб не бачили, і ву́ха, щоб не чули, аж до сього́днішнього дня“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
as it is written-- (Isa 29:10; Deu 29:4). God hath given--"gave" them the spirit of slumber--"stupor" unto this day--"this present day."
Відкрити джерело ↗The apostle, having reconciled that great truth of the rejection of the Jews with the promise made unto the fathers, is, in this chapter, further labouring to mollify the harshness of it, and to reconcile it to the divine goodness in general. It might be said, "Hath God then cast away his people?" The apostles therefore sets himself, in this chapter, to make a reply to this objection, and that two ways: - I. He shows at large what the mercy is that is mixed with this wrath (v. 1-32). II. He infers thence the infinite wisdom and sovereignty of God, with the adoration of which he concludes this chapter and subject (Rom 11:33-36).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
І провадив я вас сорок літ пустинею, — не зужили́ся одежі ваші на вас, а чо́біт твій не зужився на твоїй нозі.
бо вилив Господь на вас духа глибокого сну та закрив ваші очі, затьма́рив пророків і ваших голів та прови́дців!
„Сину лю́дський, ти живеш серед дому ворохо́бного, — вони мають очі, щоб бачити, та не бачать, мають ву́ха, щоб слухати, та не чують, бо вони дім ворохо́бний.
Почуй же оце, ти наро́де безумний й безсердий, який має очі — й не бачить, має вуха — й не чує!
А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
промовляючи: „Піди до наро́ду цього та й скажи: Ви вухом почуєте, та розуміти не бу́дете, дивитися бу́дете оком, але не побачите!
А Він проказав: „Іди, і скажеш наро́дові цьому́: Ви бу́дете чути постійно, та не зрозумієте, і будете бачити за́вжди, але не пізна́єте.
І ті народи все боялися Господа, але служили бовва́нам своїм. Так само сини їхні та сини їхніх синів, — як робили батьки їхні, так роблять вони аж до цього дня.
Аж до цього дня вони роблять за колишнім правом, — вони не бояться Господа, і не роблять за уставами своїми та за правом своїм, ані за Зако́ном, ані за заповіддю, як наказав був Господь синам Якова, якому дав ім'я́ Ізраїля.