До римлян 11:3
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
„Господи, вони повбивали пророків Твоїх, і Твої же́ртівники поруйнували, і лишився я сам, і шукають моєї душі“.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
and I am left alone--"I only am left."
Відкрити джерело ↗The apostle, having reconciled that great truth of the rejection of the Jews with the promise made unto the fathers, is, in this chapter, further labouring to mollify the harshness of it, and to reconcile it to the divine goodness in general. It might be said, "Hath God then cast away his people?" The apostles therefore sets himself, in this chapter, to make a reply to this objection, and that two ways: - I. He shows at large what the mercy is that is mixed with this wrath (v. 1-32). II. He infers thence the infinite wisdom and sovereignty of God, with the adoration of which he concludes this chapter and subject (Rom 11:33-36).
Відкрити джерело ↗Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Чи ж не було сказано панові моєму те, що́ зробив я, коли Єзаве́ль побивала Господніх пророків, а я сховав був із Господніх пророків сотню чоловіка, по п'ятидесяти чоловіка в печері, і годував їх хлібом та водою?
І стали вони неслухня́ні, і побунтува́лися проти Тебе, і кинули Зако́на Твого геть за свою спи́ну, і позабивали пророків Твоїх, що сві́дчили між ними, щоб навернути їх до Те́бе. І чинили вони великі обра́зи.
Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!
І сталося, коли Єзаве́ль вигу́блювала Господніх пророків, то Овді́й узяв сотню пророків, та й сховав їх по п'ятидесяти чоловіка в пече́рі, і годува́в їх хлібом та водою.