До римлян 11:20
Простий, ясний розбір цього вірша. Читати розділ →
Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.
Коментарі
Витяги з опублікованих коментарів, щоб закласти основу прочитання.
Well--"Be it so, but remember that" because of unbelief they were broken off, and thou standest--not as a Gentile, but solely by faith--But as faith cannot live in those "whose soul is lifted up" (Hab 2:4). Be not high-minded, but fear-- (Pro 28:14; Phi 2:12):
Відкрити джерело ↗The apostle, having reconciled that great truth of the rejection of the Jews with the promise made unto the fathers, is, in this chapter, further labouring to mollify the harshness of it, and to reconcile it to the divine goodness in general. It might be said, "Hath God then cast away his people?" The apostles therefore sets himself, in this chapter, to make a reply to this objection, and that two ways: - I. He shows at large what the mercy is that is mixed with this wrath (v. 1-32). II. He infers thence the infinite wisdom and sovereignty of God, with the adoration of which he concludes this chapter and subject (Rom 11:33-36).
Відкрити джерело ↗11:20 fear what could happen: In Scripture, fear often means a reverential awe of God that includes the recognition that we must one day stand before him in judgment (see 2 Cor 5:11; 7:1, 11, 15; Phil 2:12; Col 3:22).
Відкрити джерело ↗Мова оригіналу
Єврейські та грецькі слова за цим уривком, із номерами Стронга — від openscriptures (CC BY-SA).
Перехресні посилання
Інші уривки, які спільнота найчастіше пов'язує з цим. Торкнись, щоб прочитати.
Ду́майте між собою одна́ково; не величайтеся, але́ наслідуйте слухня́них; „не вважайте за мудрих себе!“
не тому́, ніби ми беремо́ вла́ду над вашою вірою, але вашої радости помічники ми, — бо ви всто́яли вірою!
Тому́ то, хто ду́має, ніби стоїть він, нехай стережеться, щоб не впасти!
Отож, мої лю́бі, як ви за́вжди слухня́ні були не тільки в моїй присутності, але значно більше тепер, у моїй відсутності, зо стра́хом і тремті́нням виконуйте своє спасі́ння.
І коли ви Отцем звете Того, Хто кожного, не зважаючи на особу, судить за вчинок, то в страху́ провадьте час вашого тимчасового заме́шкання.
бувши вкорі́нені й збудо́вані на Ньому, та зміцнені в вірі, як вас на́вчено, збагачуючись у ній з подякою.
то не вихваляйся перед галу́зками; а коли вихваля́єшся, то знай, що не ти носиш кореня, але корінь тебе.
Стережіться, брати́, щоб у комусь із вас не було злого серця невірства, що воно відступало б від Бога Живого!
Ось надута, не про́ста душа його в ньому, а праведний житиме вірою своєю.
Наказуй багатим за віку тепе́рішнього, щоб не не́слися ви́соко, і щоб надії не клали на багатство непевне, а на Бога Живого, що щедро дає нам усе на спожи́ток,